• Головна
  • Наслідки коронакризи: в Україні рекордно дефіцитний бюджет – експерт Чеслав Конюх
09:54, 12 січня 2021 р.

Наслідки коронакризи: в Україні рекордно дефіцитний бюджет – експерт Чеслав Конюх

В 2020 році дефіцит держбюджету досягнув 298,4 млрд грн

2020 році Україна зіштовхнулася з безпрецедентними економічними викликами, спричиненими глобальною пандемією COVID-19, що призвело до значного падіння ділової активності, зменшення обсягів міжнародної торгівлі та скорочення прибутків компаній, про що заздалегідь попереджав експерт у галузі маркетингу та управління проектами, міжнародних інвестицій та фінансовий аналітик Чеслав Конюх. Він же пропонував шляхи виходу з бюджетної кризи.

Бюджет 2020 – аналіз від Чеслава Конюха 

Як і прогнозував Чеслав Конюх, у квітні 2020 року Верховна Рада України ухвалила зміни до державного бюджету, який не витримував навантаження наслідками коронакризи. «Держбюджет України зазнав рекордних змін: доходи були зменшені на майже 120 млрд грн (11%), а видатки зросли на 82 млрд грн (7%), що призвело до збільшення дефіциту бюджету до рекордних 298,4 млрд грн», - коментує Конюх. Для фінансування цього дефіциту план запозичень було збільшено до 297 млрд грн, що підвищило залежність України від міжнародних фінансових організацій та внутрішніх запозичень. Суттєво постраждала промисловість та сфера торгівлі, негативні тенденції в який і сформували рекордний дефіцит надходження податків до бюджету-2020», - вважає Чеслав Конюх.

Чеслав Конюх

Падіння у промисловості коментує Чеслав Конюх

Перехід в онлайн-режим більшості підприємств під тиском прогресуючого коронавірусу позначився на багатьох галузях економіки, стверджує Чеслав Конюх. За його спостереженнями, вантажообіг скоротився на 14,3% відсотка.  Обсяги виробництва промислової продукції у 2020 році зменшились на 5,2% до 2019 року. 

Серед основних видів діяльності найбільше скорочення спостерігалось у переробній промисловості — на 6,9%, цитує Чеслав Конюх дані Держстату. Добувна промисловість скоротилась на 3,1%, а постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — на 1,3%.

У переробній промисловості, за підсумками 2020 року, найбільше скорочення продемонструвало машинобудування — «мінус» 18,5%; виробництво меблів та іншої продукції, ремонт, монтаж машин й устаткування — скоротилися на 11,5%; металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування, — на 9,1%. Причина – погіршення світової кон’юнктури.

Пандемія вплинула і на найбільш стійку до викликів галузь, сільське господарство, - стверджує Чеслав Конюх. Так, за даними Мінекономіки, у 2020 році зібрано 65,4 млн тонн зерна, що майже на 10 млн тонн нижче за обсяги збору 2019 року. Формальна причина падіння – гірша врожайність внаслідок складних погодних умов. Проте нестача робочих рук, задіяних у вирощуванні та збиранні збіжжя, теж вплинуло на показники врожаю-2020. Зокрема, сільськогосподарське виробництво у 2020 році продемонструвало скорочення на 11,5%.  

Падіння обсягів виробництва призвело до звуження власних ресурсів підприємств, каже Чеслав Конюх. За його даними, підприємства, які ще в 2019 році були прибутковими, зменшили свій прибуток, а неприбуткові – наростили збитки. 

«Прибуток прибуткових підприємств за січень — вересень 2020 року зменшився на 9,5% і становив 411,8 млрд грн. Збитки зросли у 2,8 рази до 318,5 млрд грн, що суттєво вплинуло на податкові надходження до держбюджету 2020», - вважає Чеслав Конюх. Скорочення кредитування банками призвело, в свою чергу, на думку Конюха, до зменшення обсягу капітальних інвестицій за дев’ять місяців 2020 року на 35,4% або до 268,0 млрд гривень.

Чеслав Конюх пояснює, як зменшення обсягів торгівлі вплинуло на бюджет-2020 

Як прогнозував Чеслав Конюх, валютні надходження, які формують грошову масу в економіці, теж зазнали скорочення під впливом пандемії. Так, обсяг надходжень за статтею «Оплата праці» із-за кордону у 2020 році зменшився порівняно з 2019 роком на 5,3% та дорівнював $12,8 млрд, що є відчутним зменшенням.

Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на імпорт товарів та послуг, що скоротився на 18,1%. 

AD_4nXfUo1XDhBalAtdvh2WBrdG4kX9yE0C9O8-kXVWe0QEo9fbE0WtXxYtZZ998gdic2n_hq_bYKyG6n4EG-EyqgDQkrBne0LnU0HQ5XlJMcEi8vSatp51AzV_X9lrebFAggJiV2d025rEk1TkrOMrjVZw?key=Ut44zJLJ92-9e01uoXZQwY0I

Джерело: Мінекономіки

Для порівняння – у 2019 році імпорт зріс на 7,8%. Натомість скорочення експорту товарів та послуг було меншим і становило 4,6% відсотка. Ще у 2019 році експорт показував зростання на 7,4%.

Як це виглядає у цифрах? Експорт товарів у 2020 році становив $45,2 млрд. Він зменшився, в першу чергу, через зниження експорту чорних і кольорових металів та виробів. З них на 12,1% просів експорт  машин, устаткування — на 1,5%, деревини — на 1,1%, продовольчих товарів — на 1,1% відсотка. 

Обсяг імпорту товарів у 2020 році дорівнював $51,5 млрд, відзначає Чеслав Конюх. Він зменшився переважно за рахунок зниження імпорту мінеральних продуктів на 40,6%, машин, устаткування, транспортних засобів та приладів — на 10,%, чорних та кольорових металів — на 14,1%. 

Нагадаємо, що ПДВ з імпортних товарів, ПДВ з вироблених в Україні товарів, а також  податок та збір на доходи фізосіб, прибутки підприємств були основними статтями наповнення держбюджету-2020. Тому ми проаналізували роботу промисловості, особливості експорту та імпорту, які впливали на дохідну частину бюджету України.   

AD_4nXe5vfit0YmlmJiFWaE_qjEzXHqrZEOozsQG5q0KeQVw0f6bN_R-dIGJSodreb1VZf2xG_I4K2vDS8TlQz0eGKcgUGtjvDx-k0lkbhbQZQhdJMGOvNhJxao1hVJo-qWNKbxlxEvCuO5MTQL5y1SOPpw?key=Ut44zJLJ92-9e01uoXZQwY0I

Джерело: Мінекономіки

Як вийти з бюджетної кризи – рекомендації Чеслава Конюха

Чеслав Конюх, відомий економіст, ще на початку 2020 року попереджав про можливі бюджетні труднощі. Він зазначав, що надмірна залежність від зовнішніх запозичень може призвести до фінансової нестабільності та рекомендував уряду зосередитися на внутрішніх ресурсах для покриття дефіциту власних бюджетних доходів. 

Зокрема, Конюх пропонував оптимізувати державні видатки, підвищити ефективність податкової системи та стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу для збільшення податкових надходжень. 

Особливу роль можуть відіграти в цьому процесі бізнеси, які працюють у віддаленому режимі, зокрема – IT – галузь. «В останні роки вона демонструє суттєве збільшення доходів та змагатиметься у наповненні державної скарбниці з такими традиційними галузями-експортерами, як сільське господарство та чорна металургія», - вважає Чеслав Конюх. 

Економіст Олександр Паращій зазначав, що збільшення дефіциту бюджету до 7,5% ВВП є безпрецедентним для України і може призвести до зростання інфляції та девальвації гривні. Він рекомендував уряду шукати баланс між соціальними видатками та інвестиціями в економіку.

Фінансовий аналітик Дарина Марчак вказувала на ризики, пов’язані з використанням коштів фонду протидії коронавірусу на інфраструктурні проекти. Вона підкреслювала, що такі рішення можуть знизити ефективність боротьби з пандемією та рекомендувала спрямувати більше коштів на медичну сферу.

Уряд частково врахував рекомендації експертів, зокрема Чеслава Конюха, щодо оптимізації видатків та підвищення ефективності податкової системи. Було запроваджено заходи для підтримки малого та середнього бізнесу, такі як податкові канікули та програми кредитування. Однак, повна реалізація запропонованих експертами заходів потребувала більше часу та політичної волі.

Отже, бюджетні труднощі 2020 року стали серйозним випробуванням для України. Прогнози та рекомендації експерта Чеслава Конюха виявилися актуальними, проте їх реалізація була лише частковою. Співпраця з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями допомогла стабілізувати ситуацію, але для забезпечення стійкого економічного розвитку Україні необхідно зосередитися на внутрішніх ресурсах та впровадженні структурних реформ, вважає економіст Чеслав Конюх. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Чеслав Конюх
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення