Граніт із Неаполя, пам'ять про де Рібаса та дух Одеси: чим особлива Дерибасівська, - ФОТО

Хоча довжина Дерибасівської становить лише близько 950 метрів, саме тут зосереджено понад три десятки пам'яток архітектури. За такою концентрацією історичних будівель ця вулиця є однією з найунікальніших в Україні.

Дерибасівська змінювала назви, бачила війни та революції, але не втратила своєї особливої атмосфери. Вона досі залишається повністю пішохідною на більшій своїй частині.

Як народжувалася головна вулиця Одеси

Історія Дерибасівської починається практично одночасно із заснуванням самої Одеси. Наприкінці XVIII століття тут пролягла одна з перших міських доріг, яка з'єднувала портову частину з майбутнім адміністративним центром молодого міста.

Ця вулиця змінила чимало назв:

• Садова;
• Гімназична;
• Лассаля;
• Чкалова.

Лише згодом вулицю назвали на честь Хосе де Рібаса - військового діяча і першого градоначальника Одеси, який відіграв важливу роль у заснуванні міста. Саме на цій вулиці знаходився будинок самого Хосе де Рібаса, а пізніше тут мешкав його брат Фелікс.

Родина де Рібасів залишила помітний слід не лише в історії однієї вулиці, а й усієї Одеси. Саме Фелікс подарував місту земельну ділянку, на якій сьогодні розташований Міський сад.

Каміння, яке пам'ятає понад два століття

Однією з найцікавіших особливостей Дерибасівської є її бруківка. Каміння, по якому щодня прогулюються тисячі людей, було спеціально доставлене до Одеси з Італії ще у XIX столітті.

Для мощення використали особливий граніт вулканічного походження, який привезли з околиць Неаполя. За легендою, це каміння походить із застиглої лави Везувію. Міцність матеріалу виявилася настільки високою, що значна частина історичної бруківки збереглася до наших днів.

Саме Дерибасівська стала першою одеською вулицею, для мощення якої використали настільки якісний імпортний камінь. Його укладали таким способом, щоб дорога витримувала інтенсивний рух екіпажів, а пізніше - електротранспорту. 

До 1984 року тут курсував трамвай, який добре пам'ятають старші покоління одеситів. Згодом міська влада ухвалила рішення зробити більшу частину вулиці повністю пішохідною. Саме це дозволило зберегти її історичний вигляд та створити комфортний громадський простір.

Вулиця, де творилася історія Одеси

У XIX столітті Дерибасівська швидко стала центром громадського та комерційного життя молодого портового міста. Саме тут відкривалися:

• престижні магазини;
• ювелірні крамниці;
• перукарні;
• винні лавки;
• модні салони;
• ресторани.

Особливою популярністю користувалися грецькі кав'ярні, де збиралися купці, письменники, чиновники та митці. Одним із найвідоміших місць була легендарна кав'ярня "Фанконі", яка стала справжнім символом світського життя Одеси.

Наприкінці XIX століття саме Дерибасівська стала однією з перших вулиць Одеси, де з'явилося електричне освітлення. Для містян це було справжнім дивом техніки, а вечірні прогулянки спеціально приходили подивитися навіть гості з інших міст. Тоді ж там активно почали з'явилися найрозкішніші готелі, торговельні галереї та прибуткові будинки. 

Кожен будинок на Дерибасівській має власну історію. Особливу увагу привертає Пасаж - одна з найкрасивіших споруд міста. Його розкішний фасад зі скульптурами, декоративними елементами та критою галереєю вже понад століття захоплює туристів.

Міський сад 

Міський залишається одним із найулюбленіших місць відпочинку одеситів. Він розташований просто біля головної вулиці й ніби продовжує її атмосферу.

За понад двісті років сад неодноразово змінювався, однак його атмосфера залишалася незмінною. Наймасштабнішу реконструкцію провели вже у XXI столітті. Після оновлення тут з'явився сучасний фонтан, була відреставрована концертна сцена, а сам парк став ще більш комфортним для відпочинку.

Пам'ятники, біля яких фотографується майже кожен

Однією з найбільш впізнаваних скульптур Дерибасівської є пам'ятник Хосе де Рібасу. Він зустрічає гостей практично на самому початку вулиці, нагадуючи про людину, ім'ям якої вона названа. Одесити жартома називають його пам'ятником шукачеві скарбів, адже в руках він тримає карту та лопату.

Поруч знаходяться пам'ятники:

• Леоніду Утьосову;
• Сергію Уточкіну;
• Людвіку Заменгофу.

Особливе місце займає скульптурна композиція "Лев і левиця". Це одна з найстаріших бронзових композицій міста, створена французьким майстром Огюстом Каєном. Нині через воєнні ризики скульптура залишається захищеною.

Існують легенди про підземні ходи під будинками Дерибасівської. Вважається, що вони були пов'язані з одеськими катакомбами та використовувалися купцями й контрабандистами.

Читайте також:

Не "Потьомкінські", а Приморські: як зʼявилися найвідоміші сходи в Одесі, - ФОТО