Пасаж в Одесі: між мармуром минулого та ритмом сьогодення, - ФОТО

Пасаж в Одесі — це не просто будівля в центрі міста і не лише відомий туристичний пункт на мапі. Це живий організм, що понад сто років дихає разом з містом, змінюється, переживає катастрофи, пожежі, війни, але щоразу повертається до життя.

Сьогодні Пасаж — це водночас пам’ятка архітектури, торговий простір, офісний кластер, готель і місце щоденного життя сучасних одеситів. Він не законсервований у минулому, а навпаки, його історія постійно переплітається з теперішнім.

Наприкінці XIX століття Одеса стрімко розвивалася як портове й торгове місто. Європейські тенденції швидко доходили до півдня, і разом із ними — мода на пасажі: криті галереї з магазинами, готелями, ресторанами та розвагами. Саме тоді зернотрейдер Мойсей Менделевич наважився на проєкт, якого Одеса ще не бачила.

У 1898 році він зніс стару забудову на розі Дерибасівської та Преображенської й розпочав будівництво масштабного торговельно-готельного комплексу. Уже за два роки одесити отримали споруду, яку в народі швидко охрестили "Пасажем Менделевича".

На момент відкриття Пасаж був справжнім технологічним дивом. Тут працювало електричне освітлення, парове опалення, ліфти, телефонний зв’язок і навіть власна електростанція. Під землею простягалися великі складські приміщення, якими курсували вагонетки з товарами.

Магазини пропонували буквально все: від продуктів і тканин до грамофонів, книг та музичних інструментів. Тут працювали фотостудія, ресторан, гастроном, а на другому поверсі містилася редакція газети "Одеські новини". Верхні поверхи займав готель, де зупинялися відомі митці й гастролери.

Проте ідеальне життя Пасажу тривало недовго. Уже через рік після відкриття будівлю спіткала пожежа, яка знищила купол і шпиль. Їх більше не відновлювали — нині про них нагадують лише архівні світлини. А в 1901 році нова трагедія забрала людські життя й пошкодила частину фасадної скульптури.

Попри всі випробування, Пасаж зберіг головне — свій архітектурний характер. Зовнішній корпус має чотири поверхи, внутрішній — три, а наскрізний Г-подібний двір веде одразу в кілька внутрішніх просторів, які історично виконували функцію окремих входів до різних частин комплексу.

Архівний знімок Пасажу

Друга світова війна стала випробуванням для цього місця. Пасаж дивом уцілів, хоча навколишня забудова зазнала серйозних руйнувань. У післявоєнні роки він продовжив жити, хоч і без колишнього блиску.

У 1990-х роках Пасаж пережив масштабну реставрацію, яка повернула йому історичний вигляд. Саме тоді він знову став тим, чим замислювався спочатку: місцем зустрічі торгівлі, дозвілля та міського життя.

Сьогодні в Пасажі працюють антикварні крамниці, бутіки, ювелірні магазини, сувенірні лавки. Частина торгових приміщень трансформувалася в кав’ярні, бари, барбершопи та невеликі ресторани. Тут можна випити кави під скляним дахом, зайти на обід або просто сховатися від міського шуму.

Окреме життя ведуть верхні поверхи. Там розташовані офіси, фотостудії, творчі майстерні, студії кераміки та дизайну. Пасаж став точкою тяжіння для малого бізнесу й креативних індустрій, які органічно вписалися в історичний простір.

Важливу роль відіграє і готель "Пасаж", що має окремий вхід з Дерибасівської. Це не масовий туристичний формат, а камерне місце для тих, хто хоче жити в самому серці міста, серед історії й архітектури.

Для сучасних одеситів Пасаж — це:

• місце зустрічей у центрі міста;
• простір для неспішної кави та розмов;
• локація для фотосесій;
• робоче середовище для бізнесу та творчості;
• частина щоденного маршруту.

Водночас Пасаж залишається об’єктом суспільної уваги. У 2021 році плани чергової реконструкції викликали гучні дискусії. Ідея відновлення вежі та шпилю, а також добудови мансарди розділила місто, адже багато одеситів побоювалися, що втручання може зруйнувати автентичність споруди.

У воєнних реаліях питання збереження спадщини стало ще гострішим. З початку 2023 року всесвітня організація взяла під захист історичний центр міста, йдеться про ансамбль Приморського бульвару, також це Театральна площа, вулиці Дерибасівська, Гоголя, торговий порт, Пасаж.

"Один із основних феноменів Одеси – мультикультурність, що згадується у номінаційному досьє ЮНЕСКО. Вона – наслідок того, що мегаполіс створювали представники різних етнічних груп, різних архітектурних та мистецьких шкіл. Це французькі, італійські, бельгійські, польські, чеські, швейцарські інженери, архітектори та художники.

Дуже цікавий факт значного британського впливу. Яскравий приклад – Шахський палац на вулиці Гоголя. Також – готельний комплекс "Пасаж", в оздобленні якого виявили відображення замальовки, напрацювання з альбомів всесвітньо відомого британського архітектора XVII століття Ініго Джонса", - розповів член Інженерної академії України Юрій Письмак.

Пасаж сьогодні — це баланс між минулим і майбутнім, між бізнесом і спадщиною, між туристичним інтересом і повсякденним життям одеситів. І саме в цьому балансі полягає його головна цінність.

Нагадуємо

В Одесі випав сніг. Дерибасівська, Європейська, Ланжеронівська, Театральний провулок - центральні влиці повністю вкриті білою ковдрою. Мешканці масово виходять на прогулянку, щоб зафіксувати казковий момент.

Читайте: Правда про крабові палички з полиць одеських супермаркетів, - ФОТО