Як на Французькому бульварі в Одесі з’явилася унікальна галерея, - ФОТО

Спуск із Французького бульвару до Траси здоров’я давно став більше ніж просто дорогою до моря. Уже кілька років він виконує роль імпровізованого музею просто неба, де замість сірих бетонних плит — гігантські копії шедеврів світового мистецтва.

Проте сьогодні ця яскрава галерея переживає непрості часи: фарба осипається, контури стираються, а окремі фрагменти потребують термінової реставрації. Галерею створили у 2020 році з ініціативи одеських стріт-арт художників.

Тоді команда вирішила перетворити підпірну стіну на спуску до моря, неподалік зараз відомих ресторанів "Ікеда" та "Санторіні", на мистецький простір, доступний кожному. Відтоді ця локація стала улюбленим місцем для прогулянок, фотосесій і неспішних розмов про мистецтво.

Як народилася галерея просто неба

Ідея виникла під час карантинного 2020 року. Місто жило в обмеженнях, культурні заклади були зачинені, а потреба у світлих емоціях відчувалася особливо гостро. Саме тоді художники студії M97 на чолі з Ігорем Матроскіним та Денисом Білим вирішили оживити бетон.

Особлива форма підпірної стіни ніби сама підказала концепцію. Вона складалася з великих прямокутних площин, найвища з яких 6 метрів, що нагадували полотна. Художники планували створити близько 20 репродукцій, серед яких загальновідомі та менш популярні, щоб зацікавити глядачів і спонукати їх дізнаватися більше про митців. 

Світові шедеври на одеському спуску

Серед робіт, які з’явилися на стіні є копії всесвітньо відомих полотен. Тут можна побачити такі картини, як:

• "Джоконда" Леонардо да Вінчі;
• "Поцілунок" Густава Клімта;
• "Танець" Анрі Матісса;
• "Блакитні танцівниці" Едгара Дега;
• "Син людський" Рене Магрітта;
• "Дівчина з перловою сережкою" Яна Вермеєра;
• "Сталість пам’яті" Сальвадора Далі;
• "Я і мої папуги" Фріди Кало;
• "Зоряна ніч" Вінсента ван Гога;
• "Tomato soup" Енді Уорхола;
• "Дама з горностаєм" Леонардо да Вінчі;
• "Американська готика" Гранта Вуда.

Звісно, це не оригінали, а інтерпретації у форматі муралів. Не всі репродукції вийшли бездоганними: подекуди бетонна фактура "проступає" крізь фарбу, а пропорції відрізняються від канонічних. Проте саме в цій недосконалості й відчувається живий дух вуличного мистецтва.

Стан сьогодні: час для реставрації

Минуло шість років. Сонце, дощ, вітер і морське повітря поступово зробили свою справу. На окремих полотнах фарба осипається, лінії втрачають чіткість, а кольори тьмяніють.

Журналісти 048.ua пройшлися цією ділянкою та зафіксували для вас вигляд картин сьогодні. На фото видно: частина робіт збереглася відносно добре, однак є й такі, що явно потребують оновлення.

Попри це, місце не втратило своєї популярності. Тут і досі фотографуються закохані пари, батьки з дітьми та туристи.

Одеса завжди була містом мистецтва — театрального, музичного, художнього. Вулична галерея на Французькому бульварі стала продовженням цієї традиції, але у сучасному форматі, вона поєднала прогулянку до моря з культурною складовою.

У 2020 році цей проєкт став символом того, що навіть у складні часи місто здатне народжувати красу. Сьогодні галерея — це не просто мурал, а частина міського ландшафту. Вона органічно вписалася у простір спуску до Траси здоров’я, стала орієнтиром і своєрідною візитівкою цієї частини Французького бульвару.

Так, сьогодні картини потребують реставрації. Фарба обсипається, контури зникають, а кольори втрачають насиченість. Проте любов одеситів до цієї локації залишається незмінною, галерея продовжує жити — у фотографіях, у прогулянках, у щирих емоціях дітей і дорослих.

Нагадуємо

Сьогодні Пасаж — це водночас пам’ятка архітектури, торговий простір, офісний кластер, готель і місце щоденного життя сучасних одеситів. Його історію памʼятають та переплітають з сучасним ритмом.

Читайте: Арнольд Ків: інтервʼю з одеським професором, який формує майбутніх учених України, - ФОТО