Для багатьох одеських компаній порт — звична частина бізнесу. Контейнер прибув, митницю пройдено, товар поїхав до покупців. Бухгалтерія бачить ту саму поставку інакше: інвойс, митна декларація, рахунки перевізника й експедитора, валютні платежі в різні дні.
Гроші на імпорті зникають тихо: на податковому кредиті, який не включили вчасно, на курсових різницях, яких ніхто не порахував, на переплатах логістам, що роками висять у балансі.
Митна декларація — первинний документ, а не довідка
Для імпортера митна декларація важить не менше, ніж накладна. У ній зафіксовано митну вартість, мито й податок на додану вартість, сплачений під час розмитнення. Мито входить до первісної вартості товару, тож неточність у декларації переходить у собівартість і прибуток.
За Податковим кодексом платник ПДВ включає податок, сплачений на митниці, до податкового кредиту на підставі самої декларації, а не податкової накладної. Втрати починаються, коли декларацію вносять в облік із запізненням або не звіряють з випискою про сплату митних платежів. Тоді кредит відкладається, а на перевірці виникають запитання.
Курс валюти: дата оплати й дата оприбуткування
Між передоплатою, поставкою й остаточним розрахунком курс встигає змінитися. Від того, що відбулося раніше, оплата чи поставка, залежить, як оцінити товар і чи виникне курсова різниця. Якщо однакові за умовами партії оцінюють то за курсом оплати, то за курсом дня розвантаження, собівартість стає випадковою.
Момент, коли товар переходить до покупця, визначають умови поставки в контракті, тому бухгалтер має бачити сам контракт, а не лише рахунок. Правила оцінки валютних операцій достатньо один раз налаштувати в програмі й закріпити в обліковій політиці. Якщо власних рук бракує, бухгалтерські послуги можна замовити лише на окремі ділянки, наприклад на розрахунки з іноземними постачальниками.
Перевізники, експедитори й зустрічні борги
Логістика імпорту — це багато дрібних платежів за фрахт, послуги експедитора, терміналу й митного брокера, зберігання. Частину оплачують авансом, частину після акта, іноді у валюті. Без регулярної звірки з кожним партнером у балансі накопичуються забуті переплати й борги.
Буває, що компанія винна експедиторові за одним договором і чекає від нього повернення переплати за іншим. Такі зустрічні вимоги іноді закривають заліком, і тоді документи мають бути бездоганними. За яких умов можливий взаємозалік заборгованостей і як його оформити, описано в окремому матеріалі.
Облік імпорту можна довірити й віддаленій команді: UHY Prostir, наприклад, працює з клієнтами з усієї України онлайн, тож місто, де стоїть склад, значення не має.
Практичний мінімум для імпортера простий. Щомісяця звіряйте декларації з обліком і банком, валютні розрахунки — з курсами, за якими їх оцінено, а залишки — з кожним перевізником і експедитором. Три такі звірки знімають більшість сюрпризів раніше, ніж вони стануть податковими питаннями.
