Підвищення температури тіла — нормальна реакція дитячого організму на інфекцію. Воно означає, що імунна система розпізнала збудника й почала боротьбу.
Однак важливо відрізняти фізіологічну відповідь від станів, які можуть бути небезпечними. Батькам потрібно розуміти, де закінчується норма і починається тривожний сигнал, та коли на допомогу має прийти педіатр в https://veselka.clinic/napriamky/pediatriya.
Як виникає лихоманка
Коли в організм потрапляють віруси або бактерії, клітини імунної системи виділяють особливі речовини — пірогени. Вони впливають на центр терморегуляції в мозку, підвищуючи температуру тіла. Так створюються умови, у яких збудникам складніше розмножуватися. Отже, лихоманка — це частина захисної відповіді, а не ускладнення хвороби.
Коли температуру можна не знижувати
Дитина зазвичай добре переносить зростання фізіологічного показника до 38 °C. Якщо малюк активний, п’є рідину, має теплі руки й ноги, можна дати організму працювати самостійно.
Знижувати температуру доцільно, коли:
- показник перевищує 38 °C, дитина млява чи відмовляється від пиття;
- у минулому спостерігалися фебрильні судоми;
- є ознаки ознобу, блідості, холодних кінцівок;
- температура сягає 39 °C і вище.
Для зниження використовують препарати на основі парацетамолу або ібупрофену у вікових дозах. Їх мета — не лікувати інфекцію, а полегшити стан.
Коли необхідно звернутися до педіатра
До фахівця слід невідкладно звернутися, якщо:
- немовля до трьох місяців має температуру понад 38 °C;
- лихоманка триває понад три доби;
- температура перевищує 40 °C або погано працюють жарознижувальні;
- з’явилися судоми, висип, утруднене дихання, сонливість, блювання, різка блідість;
- дитина не мочиться понад 6–8 годин, скаржиться на сильний біль.
Такі ознаки можуть свідчити про бактеріальну інфекцію, запалення легень, отит, пієлонефрит чи інший серйозний процес.
Як допомогти в домашніх умовах
- Давати достатньо рідини. Вода, компот, морс, чай — будь-що, що дитина п’є охоче. Зневоднення погіршує самопочуття.
- Підтримувати комфортну температуру в кімнаті — 20–22 °C, регулярно провітрювати, не кутати малюка.
- Забезпечити спокій. Нехай дитина відпочиває, але не обов’язково лежить увесь час.
- Стежити за станом. Вимірюйте температуру кожні кілька годин, оцінюйте поведінку, колір шкіри, дихання.
Чого не варто робити:
- розтирати тіло оцтом або спиртом — це може спричинити опіки й отруєння парами;
- давати антибіотики без призначення — більшість гарячок мають вірусне походження;
- комбінувати кілька жарознижувальних одночасно без поради лікаря.
Температура — це механізм організму, який допомагає одужати. Її не потрібно боятися, але важливо уважно стежити за загальним станом. Своєчасна консультація допоможе визначити причину підйому температури й убезпечити від ускладнень.
