Амбулаторія неврології, реабілітаційний центр, Послуги невролога,Мануальна терапія, Фізіотерапія

МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "АКСІС"- ЦЕ

- лікування захворювань нервової системи

- Лікування хребта та суглобів

ПАЦІЄНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ!

Хребет – це стрижень тіла людини, який кріпиться весь організм.

Саме в хребті проходить спинний мозок, від якого відгалужуються нерви, які керують усім організмом.

Хребет відіграє ключову роль здоров'я людини.

Вертикальний тиск маси тіла на структури хребта та міжхребцевих дисків – найважливіша ланка у походження захворювань хребта. Болі в спині багато вчених називають «розплатою людини за «прямоходження».

Захворювання хребта переслідують людство з ранніх часів. Проте в останні десятиліття їх поширеність ще більше збільшилася, що пов'язано із сидячим способом життя та зниженням фізичної активності.

Найчастіше захворювання хребта приймають за внутрішні хвороби організму та починають завзято їх лікувати. Це відбувається через те, що існує прямий та зворотний зв'язок між хребтом та внутрішніми органами.

Обов'язково зверніться до лікаря, якщо у Вас :

Болі в шиї

Болі в плечах та руках

Оніміння в руках

Слабкість у руках

Головний біль у потиличній області у поєднанні з запамороченням

Слабкість ніг

Порушення функцій тазових органів Грижа на шийному рівні, стеноз хребетного каналу на шийному рівні

Симптоми: Можливі захворювання хребта:

Болі в попереку

Болі в ногах

Оніміння в ногах

Порушень функцій тазових органів

Грижа поперекового відділу, стеноз поперекового каналу, нестабільність на цьому рівні та спондилолістез.

Болі в паху

Болі в області тазостегнового сусави

Болі у стегна Артроз міжхребцевих суглобів на поперековому рівні

Міжхребцева грижа диска

Міжхребцеві диски в нормі є м'якотканими утвореннями хрящової консистенції, що складаються з щільної оболонки (фіброзного кільця) та еластичної серцевини (пульпозного ядра). Розташовуються міжхребцеві диски між тілами хребців. Міжхребцевий диск забезпечує рух хребців щодо один одного.

При надмірних навантаженнях, вікових чи травматичних змінах зовнішня стінка диска (фіброзне кільце) стоншується, розтягується і починає вибухати за межі нормальної локалізації міжхребцевого диска (протрузія диска). Значне вибухання називають грижею диска. Якщо грижа диска утворюється убік хребетного каналу, вона здавлює спинний мозок чи його коріння, що є на ураженому рівні і з'являються різні больові синдроми.

Клінічні прояви грижі диска:

- поперековий рівень - локальні болі в ногах (нозі), порушення руху в ногах (нозі), порушенням чутливості в ногах (нозі), порушення руху в стопах (стопі), порушенням функцій тазових органів (розлад сечовипускання та потенції).

- шийний рівень - локальні болі в руках (руці), порушення чутливості в руках (руці), порушення руху рук (руки), запаморочення. При грубій компресії спинного мозку порушення рухів у ногах та порушень функцій тазових органів (мієлопатичний синдром).

- У разі розриву оболонки диска (фіброзного кільця) пульпозне ядро може випадати в хребетний канал. Такий вид грижі називається секвестрована грижа диска.

Основним видом діагностики грижі дисків є магнітно-резонансна томографія – МРТ, яка найбільш повну картину рівня дегенеративних змін у дисках та хребцях, а також ступеня компресії грижів нервових структур, що дозволяє точно визначити вид та тактику лікування.

Синдром кінського хвоста

З індром кінського хвоста виникає у разі компресії (здавлення) нервових корінців, при цьому відзначається порушення функції нижніх кінцівок та сечового міхура. Такі хворі часто потрапляють до лікарні у невідкладних станах. Синдром кінського хвоста може призводити до нетримання сечі та навіть тимчасового паралічу ніг. Кінський хвіст – це пучок нервових корінців кінцевих відділів спинного мозку – починаючи з першого поперекового сегмента та нижче. Свою назву цей пучок отримав за зовнішню схожість із кінським хвостом. Кінський хвіст - це продовження нервових корінців спинного мозку, які починаються, як уже сказано, з поперекових сегментів. Ці нервові коріння відповідають за іннервацію нижніх кінцівок та органів тазу (сечовий міхур).

Найчастіша причина синдрому кінського хвоста – грижа міжхребцевого диска в ділянці нирок. Грижа міжхребцевого диска може бути внаслідок надмірного навантаження чи травми. Крім того, з віком відзначаються дегенеративні процеси в самому міжхребцевому диску та ослаблення зв'язок. У міру прогресування даних процесів відносно невелике навантаження може спричинити розрив диска, випадання його в хребетний канал та здавлення нервових корінців.

Симптоми та діагностика синдрому кінського хвоста

Прояви синдрому кінського хвоста можуть бути різними за своєю інтенсивністю та згодом вони посилюються. Симптоматика залежить від ступеня здавлення нервових корінців і від того, які коріння здавлюються. Хворі з болями у нижній частині спини повинні бути насторожені з появою наступних «знакових» симптомів: сильний біль у нижній частині спини; м'язова слабкість, втрата чутливості або біль в одній або обох нижніх кінцівках; «сідлоподібна анестезія» - відсутність чутливості в ділянці ніг, яка відповідає при сидінні в сідлі; порушення функції сечового міхура (нетримання чи затримка сечі); запори; порушення чутливості у ділянці сечового міхура або прямої кишки; порушення у сексуальній сфері; втрата рефлексів у сфері ніг.

Попередні синдрому кінського хвоста стану: недавня тяжка травма спини; недавні хірургічні втручання в ділянці поперекового відділу хребта.

Діагностика синдрому кінського хвоста

У діагностиці синдрому кінського хвоста важливе значення має:

Магнітно-резонансна томографія – це вид дослідження, що дозволяє отримати пошарові зображення внутрішніх органів із дуже високою точністю.

КТ-мієлографія – рентгенологічний метод дослідження спинного мозку та його структур. Він у тому, що у спинномозковий канал вводиться контрастне речовина, після чого проводиться КТ сканування хребта. Цей метод дозволяє визначити наявність міжхребцевих гриж та інших структур, що здавлюють нервові коріння.

Лікування синдрому кінського хвоста

Як тільки встановлено діагноз синдрому кінського хвоста та визначено його причину, зазвичай проводиться терміново оперативне втручання. Метою операції є усунення симптомів захворювання. Якщо не виконати втручання вчасно, існує загроза розвитку постійного паралічу та порушення функцій сечового міхура та прямої кишки.

У разі виникнення «знакових» симптомів слід відразу ж звернутися до нейрохірурга. У цих випадках найкращим методом лікування є термінове оперативне втручання. Лікування протягом перших 48 годин після початку синдрому дає значні переваги усунення симптомів погіршення чутливості та рухових функцій, а також функцій сечового міхура та прямої кишки. І навіть якщо операція проведена через 48 годин після початку захворювання, може відзначитися поліпшення. Хоча відновлення функції сечового міхура може запізнюватися у порівнянні з відновленням рухових функцій ніг, згодом протягом кількох років вона також нормалізується. Медикаментозна терапія після операції сприяє поступовому повільному відновленню всіх втрачених функцій органів тазу.

Спондилолістез

У нормі хребці розташовуються суворо одне над іншим, якщо відбувається зрушення одного хребця щодо іншого , то це називають спондилолистезом.

При цьому змінюється нормальна анатомічна форма хребетного каналу, міжхребцевих отворів, відбувається гіпертрофія зв'язкового апарату та міжхребцевих суглобів, утворюється грижа диска. Все це в комплексі призводить до стискання нервових тканин. Найчастіше спондилолістез на поперековому та шийному рівнях.

Виділяють три види спондилолістезу: істмічний, дегенеративний, травматичний.

Клінічні прояви спондилолістезу:

Поперековий рівень - локальні болі, що підсилюють при навантаженнях, що поширюються в ногу або ноги, порушення чутливості в ногах, слабкість у ногах, порушення ходи, порушення функцій тазових органів.

Шийний рівень - локальні болі, що підсилюють при навантаженнях, що поширюються в руку або руки, оніміння в руках, слабкість в руках, запаморочення. У ряді випадків порушення рухів у ногах, порушення тазових органів.

Необхідні дослідження магнітно-резонансна томографія – МРТ та функціональна рентгенограма ураженого відділу.

Консервативне лікування спондилолістезу – медикаментозна терапія, фізіотерапія, ЛФК остеопатія.

У разі відсутності ефекту від консервативної терапії або наростання симптоматики показано проведення хірургічного лікування спондилолістезу.

Стеноз хребетного каналу

Стеноз (звуження) хребетного каналу може розвинутись на будь-якому рівні хребта, але частіше на рівні поперекового або шийного відділів. Як правило, це захворювання розвивається з віком, у зв'язку з гіпертрофією (розростання) кісткової тканини, зв'язок та міжхребцевих суглобів. Що призводить до стискання структур спинного мозку, що знаходяться на ураженому рівні.

У разі стенозу на поперековому рівні (найчастіше L3-L4, L4-L5) виявляється локальна болючість і поступове зниження сили м'язів ніг, порушення ходи, болі в ногах, що наростають, і порушення чутливості. Згодом скорочується відстань, яку пацієнт може самостійно пройти без відпочинку.

У разі звуження на шийному рівні виявляються локальні болі, слабкість у руках, ногах, порушення ходи, біль у руках ногах, порушення функцій тазових органів.

Методи діагностики - магнітно-радіочастотна томографія МРТ, у ряді випадків необхідне проведення комп'ютерно-томографічної мієлографії.

При не вираженому больовому синдромі рекомендується проконсультуватися у невролога щодо консервативногоентозного (не хірургічного) лікування

Якщо консервативна терапія не дає тривалого позитивного ефекту, тому при наростанні симптомів та зниження рівня життя показано хірургічне лікування.

Нестабільність хребта

Для виявлення нестабільності використовується магнітно-резонансна томографія - МРТ, при якій виявляються зміни в міжхребцевому диску та крайових пластинах хребців, що прилягають до нього.
Патологічну рухливість сегмента можна виявити на функціональних рентгенограмах. Часто нестабільність супроводжує стенозу або сподилолістезу.

Основне консервативне лікування – зміцнення м'язів спини.

Сколіоз

Сколіоз - це тривимірна деформація хребта в цілому, його відділів чи окремих сегментів від середньофізіологічного становища.

Найчастішими є ідіопатичні сколіози – сколіози з нез'ясованою етіологією.

Головні болі та запаморочення, пов'язані з проблемами у шийному відділі хребта

Головний біль – найчастіший привід для звернення до лікаря.
Головний біль , як і запаморочення є одним із симптомом захворювань нервової системи. Біль сигналізує нам про якесь захворювання.

Вертеброгенний головний біль – головний біль, пов'язаний із проблемами у шийному відділі хребта.

У кістковому каналі поперечних відростків шийних хребців проходять хребетні артерії . Вони живлять задні відділи мозку.
У міжхребцевих суглобах і в м'язах шийного відділу хребта є нервові закінчення- рецептори .

Рецептори активуються під час рухів у шийному відділі хребта та несуть інформацію про положення голови у просторі.
З віком у кожної людини тією чи іншою мірою прогресує остеохондроз, при цьому в кістковій тканині хребців відбувається ряд морфофункціональних змін, які сприяють деформації кісткової тканини і тим самим впливають на хребетні артерії шляхом компресії або за рахунок нестабільності хребців один щодо одного.
При патологічних змінах у шийному відділі хребта порушується кровотік у хребетних артеріях, що суб'єктивно може відчуватися як запаморочення . Крім того, при патології шийного відділу хребта порушується венозний відтік із порожнини черепа. Це призводить до короткочасного підвищення внутрішньочерепного тиску. В результаті людина відчуває важкість у голові, у неї шумить (або закладає) у вухах, порушується координація рухів.

Вертеброгенний головний біль може часто супроводжуватися болем і обмеженням рухливості в шийному відділі. хребта, напругою та хворобливістю м'язів шиї. Біль зазвичай локалізуються в потиличній ділянці і може віддавати в лобову та скроневу ділянку.
Часто болі супроводжуються запамороченням, нестійкістю, відчуттям дезорієнтації у просторі. Ця симптоматика посилюється при рухах, особливо раптових, у шийному відділі хребта.

Вертеброгенні головні болі та запаморочення особливо часто розвиваються:
у людей, робота яких пов'язана з тривалою роботою за комп'ютером, тривалим одноманітним становищем голови та шиї, великими психоемоційними навантаженнями, стресами, відсутністю адекватного фізичного навантаження.
У людей, які перенесли травму шийного відділу хребта, особливо так звану "хлистову", що виникає при автомобільній аварії.
Схильні до шийного запаморочення жінки з довгою рухомою шиєю.