Смарагдовий бар'єр Тузловських лиманів: відновлення лісозахисних смуг - стратегічне питання захисту родючих українських земель

Україна сьогодні бореться не лише за свої кордони, а й за землю як стратегічний ресурс. Війна руйнує природні території й поля, забруднює ґрунти та воду, а степовий південь водночас втрачає родючий шар через ерозію й посуху. Ці процеси не мають звуку вибуху, але їхні наслідки залишаться на десятиріччя. Особливо там, де аграрні землі межують з природними територіями, виснаження ґрунтів б’є не лише по врожаях, а й по водоймах, екосистемах і громадах. Тому захист степових земель не можна відкладати «на після Перемоги».

В цьому контексті зелений захисний пояс навколо Тузлівських лиманів - значно більше, ніж локальний екологічний проєкт. Поруч із інтенсивно оброблюваними полями тут майже 28 тисяч гектарів національного природного парку міжнародного значення, що входить до Смарагдової мережі Європи. Захистити ці землі означає одночасно зберегти поля, лимани й природний простір, цінний далеко за межами Одещини та України

Лісові насадження регіону створювали штучно ще у 1950–1970-х роках передусім для захисту сільськогосподарських земель і прибережних територій від ерозії. За десятиліття без належного догляду частина лісосмуг зникла, постраждала від незаконних рубок і природного старіння. Те, що від них залишилося, вже не може повноцінно виконувати захисну функцію. А сухостійні, аварійні та хворі дерева додатково підвищують пожежні й екологічні ризики. Без зеленого бар’єра сильні дощі змивають ґрунт з полів, вітер швидше висушує землю та забирає її родючий верхній шар. Земля гірше утримує вологу, поступово втрачає родючість, тому врожаї стають менш стабільними. На півдні це особливо відчутно ще йна тлі тривалих посух і росту температури влітку.

Полям необхідно повернути природний захист,відновити мережу дерев і кущів між великими масивами ріллі. Відновитите, що десятиліттямизахищало природним способом землі Тузлівських лиманів, взялася громадська організація «Блакитна хвиля». За підтримкоюпровідних європейських екологічних організацій «Austausch e.V» та «Brot fur die Welt» Німеччина, «GreenRoots Hub» Україна, Дніпро впроваджуєтьсяпроєкт «Смарагдовий бар’єр: відновлення полезахисних смуг Тузлівських лиманів». Зелені смуги зменшать силу вітру та допоможуть створити більш сприятливий мікроклімат безпосередньо на полях. Як образно пояснюють місцеві фахівці: коли вітер набирає силу над відкритим степом від самого Чорного моря, зупинити його практично немає чому аж до Полісся. Саме роль щита і мають зіграти лісосмуги.

Надихає, що у цій справі ми не самі. Українська екосистема перестала бути лише внутрішньою справою країни. Наші ґрунти, річки, степи, ліси й водно-болотні угіддя - частина спільного європейського природного простору. Їх руйнування має транскордонні наслідки. Тому для Європи підтримка екологічних проєктів в Україні саме під час війни- не просто допомога державі, що страждає від агресії. Це інвестиція у власну продовольчу, кліматичну й екологічну безпеку. Зберігаючи українські землі та природні екосистеми сьогодні, Європа фактично інвестує у стійкість усього континенту завтра.

«Смарагдовий бар’єр»-одни із таких практичних кроків.Уздовж меж національного парку поступово відновлюватимуть зелений пояс із дерев та кущів. Він стане щитом для грунту: стримувати вітер, захищати від видування й змивання.

Але, навіть при міжнародній підтримці, такий проєкт силами тільки громадських активістіввтілити неможливо.І найкраще свідчення життєздатності проєкту- підтримка Тузлівської громади. Разом із командою “Блакитної хвилі” місцеві мешканці долучилися до благоустрою майбутніх лісосмуг. А межі території, де вони скоро з’являться, вже офіційно визначені й закріплені. Це принциповий етап, адже захист землі починається не із саджанців, а з розуміння, де саме проходитиме цей зелений кордон.

На захист полів стануть 1750 дерев і 2000 кущів. Для кожної ділянки підбиратимуть свій склад насаджень з урахуванням ґрунту, стану старих лісосмуг і місцевих природних умов. Тож йдеться не про разову висадку дерев, а про поступове повернення системи, яка має захищати землю навколо Тузлівських лиманів роками. І, мабуть, найцінніше в цій історії те, що громада вже сприйняла цей проєкт як свою справу. Бо добре розуміють, щовідновлення аграрних і рекреаційних земель може дати місцевій громаді нові можливості для розвитку.Відновлення унікальних заповідних земель,де поєднуються степ, лимани та море здатне посилити екотуризм,і підтримати місцеві традиційні промисли, малий бізнес і зелене фермерство.

Відновлення захисних лісосмуг на Тузлівських землях наочно показує, скільки може дати, здавалося б, просте рішення: повертаючи дерева й кущі, одночасно захищають ґрунти й води, степові екосистеми та сільськогосподарські землі. А разом з цим і майбутнє місцевих громад. Такий досвід безсумнівно стане корисним і для інших степових та аграрних регіонів України, де деградація ґрунтів стає дедалі відчутною.

І все ж, ця історія не лише про дерева, і навіть не лише про екологію. Вона про наше ставлення до землі, яку ми так дорого захищаємо сьогодні. Війна щодня нагадує нам про масштаби втрат, але не менш важливо бачити те, що ми ще здатні зберегти власними руками. Бо після перемоги нам потрібна буде не просто країна в її кордонах. Нам потрібна Україна зі своїми степами, лиманами, родючими полями, від погляду на які перехоплює подих. Свої природні скарби ми так само не маємо права втратити.

Проєкт реалізується в рамках "Resilient Roots – Strengthening Grassroots Environmental Leadership in War-Affected Ukraine" за підтримки Austausch e.V.,

GreenRoots Hub та Brot für die Welt . https://austausch.org/www.brot-fuer-die-welt.de