День, що закінчився трагедією: роковини пожежі в одеському Будинку профспілок

Сьогодні минає 12 років з дня масових сутичок в Одесі, які завершилися загибеллю десятків людей і стали одним із найтрагічніших епізодів початку російсько-українського конфлікту. Через роки Європейський суд з прав людини визнав: Україна не виконала свій обов’язок захистити життя людей у той день.

Рішення суду стало важливим етапом у спробі осмислити події 2 травня 2014 року. Згідно з ним держава не змогла ані запобігти насильству, ані ефективно відреагувати на нього, коли ситуація вийшла з-під контролю.

Втім, сам суд наголосив: ці події не можна розглядати у відриві від ширшого контексту — зокрема, інформаційного та політичного впливу Росії, яка на той момент уже анексувала Крим і розхитувала ситуацію на півдні та сході України.

День, який починався як марш

Ранок і перша половина дня 2 травня в Одесі не виглядали як передвісники трагедії. У місті планувався марш "За єдність України", до якого мали долучитися проукраїнські активісти та футбольні фанати. Подібні акції вже відбувалися раніше, хоча напруга між різними групами в місті залишалася високою.

За даними журналістських реконструкцій, марш стартував близько 15:00. До нього приєдналися не лише місцеві активісти, а й ультрас футбольних клубів. Водночас проросійські активісти антимайдану, які базувалися на Куликовому полі, також почали мобілізуватися.

Попри попередні домовленості уникнути зіткнень, частина учасників із проросійського боку вирішила діяти інакше. Це стало першим сигналом, що ситуація може вийти з-під контролю.

Перші сутички: місто занурюється в хаос

Зіткнення почалися в центрі міста — в районі Грецької площі. Спочатку це були локальні конфлікти, але вони дуже швидко переросли у масштабне протистояння.

За свідченнями, зібраними незалежним розслідуванням "Групи 2 травня", сторони почали використовувати каміння, палиці, петарди і "коктейлі Молотова", а згодом — і вогнепальну зброю. Саме в центрі міста з’явилися перші загиблі — люди отримували смертельні поранення ще до подій на Куликовому полі.

Сутички тривали кілька годин. За цей час місто фактично втратило контроль над ситуацією: натовпи переміщалися вулицями, барикади виникали і зникали, а правоохоронці не могли ефективно розділити сторони.

Уже тоді стало очевидно, що конфлікт виходить за межі звичайного протесту і перетворюється на повномасштабне вуличне протистояння.

Перелом: натовп іде на Куликове поле

Ближче до вечора ситуація змінилася. Проукраїнські активісти та футбольні фанати почали витісняти антимайдан із центру міста. Частина проросійських активістів відступила до Куликового поля — місця, де розташовувався їхній табір.

Цей рух став переломним моментом дня. Саме там відбулися події, які згодом перетворилися на трагедію. Згідно з хронологією "Групи 2 травня", до вечора на площі почали збиратися великі групи людей з обох сторін. Частина антимайданівців вирішила закріпитися в Будинку профспілок, використовуючи його як укриття і оборонну позицію.

Всередину заносили барикади, пляшки з запалювальною сумішшю, медикаменти і навіть облаштовували імпровізовані пункти допомоги. Це свідчило про те, що люди готувалися до тривалого протистояння.

Пожежа: момент, коли ситуація стала неконтрольованою

Близько 19:40–19:45 ситуація різко загострилася. За даними реконструкції подій, у будівлі та навколо неї активно застосовувалися «коктейлі Молотова» з обох сторін. Вогонь спалахнув майже одночасно в кількох місцях — зокрема на вході та на нижніх поверхах.

Пожежа у Будинку профспілок 2 травня 2014 року, Слово і Діло

Далі події розгорталися стрімко. Уже за кілька хвилин будівля почала наповнюватися густим димом, температура всередині різко зросла, а сходові клітини перетворилися на пастку.

Як зазначають журналістські дослідження, більшість людей загинули не від самого вогню, а від отруєння чадним газом. Частина намагалася врятуватися, вистрибуючи з вікон. На відео та в свідченнях очевидців видно, як люди просять про допомогу з вікон, а інші намагаються дістатися до них за допомогою драбин і підручних конструкцій.

Пожежа у Будинку профспілок 2 травня 2014 року, Думська

Запізніла допомога

Окремим питанням, яке згодом стало ключовим у рішенні суду, була реакція служб. За встановленими даними, пожежні підрозділи прибули із затримкою. Частину часу було втрачено через організаційні збої та відсутність оперативної реакції.

Саме це, а також бездіяльність поліції, стали одними з головних аргументів Європейський суд з прав людини у рішенні: держава не зробила того, що могла і повинна була зробити для порятунку людей.

Суд прямо вказав, що навіть у складних умовах політичної кризи влада мала діяти рішучіше.

Що встановив суд через роки

У своєму рішенні ЄСПЛ визнав: Україна порушила статтю Європейської конвенції з прав людини щодо права на життя.

Йдеться не про те, що держава організувала події — а про те, що вона не змогла запобігти насильству ефективно зреагувати провести повноцінне розслідування

При цьому суд окремо підкреслив роль Росії. У документі йдеться, що агресивна пропаганда і дезінформація значною мірою вплинули на радикалізацію ситуації.

Це співзвучно з висновками журналістів і аналітиків: події в Одесі стали не лише внутрішнім конфліктом, а й частиною ширшої гібридної війни.

Пожежа у Будинку профспілок 2 травня 2014 року, Думська

Попри роки розслідувань, події 2 травня 2014 року так і не отримали остаточної юридичної крапки. Частина підозрюваних втекла з країни, деякі справи розвалилися в судах, а суспільство так і не отримало однозначних відповідей.

Ця трагедія залишається болючою темою і для Одеси, і для всієї України. Вона стала прикладом того, як швидко політична напруга, інформаційний вплив і слабкість інституцій можуть призвести до катастрофи.

Тож сьогодні, у цей день, 2 травня 2026 року, вся країна відзначає 12-ті роковини страшної трагедії. Пожежа, акт насильства у сучасному світі, в результаті якого загинули 48 людини. 

Світла пам'ять кожному і кожній...