Де народжувався одеський характер: історія вулиць Великої та Малої Арнаутської, - ФОТО

Вулиці Одеси мають пам’ять, що зберігає голоси поколінь, запахи епох і сліди людей, які формували характер міста. Велика та Мала Арнаутські займають особливе місце в цій ніші, адже вони не лише відображають історію міграцій і торгівлі, а й стали символом міського фольклору, гумору та навіть авантюризму.

Сьогодні про ці вулиці відомі далеко за межами України. Але за жартами про контрабанду і "справжню Одесу" прихована захоплива історія, яка почалася ще наприкінці XVIII століття.

Походження назви: хто такі арнаути і як вони з’явилися в Одесі

Історія Арнаутських вулиць нерозривно пов’язана з появою в регіоні особливого етнічного явища — арнаутів. Спочатку цим словом в Османській імперії називали албанців-християн. Згодом поняття розширилося і стало означати різних вихідців із Балкан, тобто греків, болгар, сербів, які залишали свої домівки через релігійний тиск.

Після підписання Кючук-Кайнарджійський мирного договіру у 1779 році ситуація змінилася. Російська імперія отримала нові території на півдні та почала активно заселяти їх переселенцями.

Саме тоді арнаутів запросили оселитися на нових землях. Вони були не просто мігрантами — це були військові, моряки, ремісники й торговці, які швидко інтегрувалися у життя регіону.

У 1790-х роках за ініціативи Платона Зубова та за участі Йосипа де Рібаса було створено Арнаутську слободу. Саме вона згодом дала назву двом вулицям. Арнаути отримували землю, але за умови служити у війську. Вони формували військові підрозділи, працювали у флоті та водночас розвивали торгівлю. Так і зародилася не просто громада, а цілий культурний шар, який вплинув на формування Одеси як мультикультурного міста.

Велика і Мала Арнаутська: формування вулиць і міського простору

Велика та Мала Арнаутські виникли як частина цієї слободи, але поступово стали повноцінними міськими артеріями. Існує кілька версій, чому одна вулиця стала "великою", а інша — "малою". Найпоширеніша пояснює це не розмірами, а соціальним поділом:

• Велика Арнаутська — місце проживання флотських команд і більш статних військових.
• Мала Арнаутська — територія піхоти та кавалеристів, серед яких було більше людей невисокого зросту.

Обидві вулиці розвивалися паралельно, але виконували різні функції в житті громади. Згодом цей поділ втратив значення, але назви залишилися.

Важливо зазначити, що Велика Арнаутська спочатку була довшою. Після введення режиму порто-франко її частину відокремили, що змінило структуру вулиці.

У XIX столітті обидві вулиці активно забудовувалися. З’явилися житлові будинки, крамниці, ремісничі майстерні. Особливо жваво розвивалася Велика Арнаутська. Вона перетворилася на центр торгівлі та підприємництва.

Тут можна було знайти практично все: від продуктів до технічних новинок. Саме на Великій Арнаутській відкривалися представництва іноземних компаній і працювали склади великих виробників. Однією з цікавих деталей було те, що в одному з офісів встановили телефон — справжню рідкість на той час.

Вулиця торгівлі, авантюр і легенд

Якщо Велика Арнаутська асоціювалася з офіційною торгівлею, то Мала поступово отримала іншу репутацію. Вона стала символом одеської винахідливості та не зовсім легального бізнесу.

Мала Арнаутська розташовувалася між ключовими ринками, тобто Старим базаром і Привозом. Це створило ідеальні умови для торгівлі, зокрема тіньової. Саме тут виникли легенди про масове виробництво підробок. І хоча вони частково перебільшені, певна правда в них є.

• Тут виготовляли дешеві аналоги популярних товарів — чаю, кави, алкоголю.
• Використовували вторинну сировину, додаючи ароматизатори та барвники.
• Продукцію продавали довірливим покупцям як "заморський товар".

Особливо відомою була історія з кишеньковими годинниками. Їх продавали як дорогі французькі вироби, хоча всередині механізми часто були примітивними або навіть дерев’яними.

Ці історії стали частиною міського фольклору. Саме завдяки їм Мала Арнаутська отримала славу "вулиці контрабанди". Цей образ закріпився настільки сильно, що вийшов далеко за межі Одеси.

Радянський період і нові реалії

У радянські часи Арнаутські вулиці не втратили своєї активності. Тут з’явилися нові явища, характерні для тієї епохи. Розвинулася так звана "фарцовка", тобто торгівля дефіцитними іноземними товарами. Вулиці стали місцем неформальної економіки. Зберігалася традиція дрібного підприємництва, хоч і в обмежених умовах.

Поруч із цим існувало звичайне життя — школи, двори, сусідські спільноти. Саме в цих дворах формувався той самий одеський гумор, який сьогодні знають у всьому світі.

Отже, Велика та Мала Арнаутські — це більше, ніж просто вулиці. Це живий архів міста, де переплелися історії міграцій, торгівлі, культури і людських доль.

Ці вулиці пройшли дійсно довгий шлях: від арнаутських військових поселень до центрів міського життя; від ремісничих майстерень до легенд про контрабанду. Сьогодні вони залишаються символом справжньої Одеси.

Читайте:Гордість усіх одеситів: як Оперний театр став візитівкою міста, - ФОТО