«Мама в нас одна — Одеса»: як містяни й відповідальний бізнес рятують свою історію

Для відомої одеситки, зіркової кліпмейкерки Тані Муіньо Одеса — найулюбленіше місто на планеті, бо тут її друзі і сім’я. Для шоумена Сергія Середи вона завжди номер один. А для актора Бориса Барського — втілення позитиву, де люди заряджаються душевною енергією.

На запитання, чого комік не поїхав, коли почалася війна, Барський з притаманним йому гумором відповів: «Мама не відпустила!» І пояснив: «Мама в нас одна — Одеса».

Проте й ті, хто зараз живе далеко від малої Батьківщини, все одно пам’ятають своє коріння. «Багато одеситів роз'їхалися у різні міста і країни, немов рознеслося світом насіння екзотичної величезної квітки. Але наші думки і серце завжди залишаються в Одесі. Ти наше місце сили!» — пише президентка Асоціації корпоративних видань Оксана Тодорова.

Вулиці, які дихають історіями

Бренд-стратегиня Ірина Маріна, одеситка за станом душі й вибором серця, з любов'ю згадує атмосферу одеських двориків: з мотузками, завішаними білизною, випраною з пристрастю, до синьо-білого кольору, і магією сусідських розмов крізь неї. Вона зазначає, як змінилося місто: «Змінився звук вулиць, ми стали говорити тихіше. Одеська мультикультурність переживає переродження. Одеса тепер як сильна жінка — невиспана, у кедах, але все та сама: обніме, нагодує і потягне на море».

Співачку Солоху, яка провела 10 щасливих років у Південній столиці, зачаровувала Дерибасівська: «Там завжди багато людей, сміху й музики, здавалося, що все місто дихає святом». А краса Оперного театру створювала особливий піднесений настрій. 

Якби вона знову завітала в Одесу, то передусім пішла б у театр і Філармонію, бо це культурна гордість міста. А друзів і гостей повела б на Приморський бульвар, щоб відчути атмосферу моря й подивитися на Потьомкінські сходи: «Це ті місця, які створюють обличчя Одеси».

На жаль, Оперний, Філармонія, Приморський бульвар і чимало інших пам'яток зазнали пошкоджень через війну: десь постраждали старовинні фасади, десь обрушилися балкони, провалилися стелі, вилетіли вікна, розбилися автентичні вітражі…

Характер міста відбивається в архітектурі

Маркетологиня Юлія Лядова наголошує: «Одеса без своїх фасадів, арок і балконів як форшмак без хліба: ніби є, а смаку немає. Наші старі будинки — це характер міста. Якщо їх втратити, залишиться просто «південний населений пункт». А характер — то і є Одеса».

Зараз ці слова як ніколи актуальні: від обстрілів вже постраждав історичний центр, Національний художній музей, Воронцовський палац, Спасо-Преображенський собор і десятки інших пам’яток. Кожен приліт по спорудах архітектурної спадщини завдає удару по пам’яті й духу міста, його автентичності й самобутності.

Найстаріший археологічний музей України потребує допомоги

Одеський археологічний музей, що має двохсотлітню історію, також зазнав пошкоджень. Ще у 2023 році через ракетну атаку там вибило вікна, частково обвалилася стеля, а стіни вкрилися тріщинами. Працівники власними силами намагалися забезпечити збереженість будівлі й археологічних колекцій. 

«Так, вікно, де відсутня навіть рама, ми просто закрили щитом, проклали утеплювач і затулили плівкою. Ділянки ж, де пішли тріщини, потрібно обов’язково укріплювати. Але це великі кошти. Шкода, що в нас немає жодного державного фінансування», — розводить руками Ігор Піструїл. к.і.н., директор Одеського археологічного музею.

І ділиться світовим досвідом відновлення й ремонту музеїв та закладів культури: залучаються гранти або державні програми. А деякі процеси фінансує бізнес. 

Як зберегти історичну спадщину?

Звісно, можна чекати на допомогу від держави чи міжнародних донорів, наприклад, Італії, Греції, Франції, ЮНЕСКО. Але зараз основна увага прикута до воєнних потреб і відновлення критичної інфраструктури. Тому головною рушійною силою є одесити й місцевий бізнес.

Прикладом відповідального ставлення до потреб міста стала ініціатива мережі супермаркетів «Обжора» — «Відбудовую Одесу!» Компанія ще влітку випустила креативний мерч: пляшки, футболки, торбинки, чашки — з колажем одеських дизайнерів Braty. Всі кошти від продажу речей спрямовані на підтримку Археологічного музею. 

«Нам вдалося зібрати 340 тисяч гривень! Вони пішли на закупівлю і встановлення чотирьох вікон, які винесло вибуховою хвилею від російської атаки. Так ми разом з одеситами й гостями міста долучилися до відновлення культурного закладу й водночас пам’ятки архітектури національного значення — музею, який зберігає тисячолітню історію півдня України», — коментує Юлія Лядова, директорка з маркетингу «Обжори».

Якщо бізнес допомагає підтримувати театри, музеї, історичні будівлі — значить, він інвестує не лише у продажі, а й у пам’ять, переконана головна маркетологиня мережі супермаркетів: «Приємно ж буде через 20 років сказати дітям: «Бачиш колону? Вона стоїть завдяки тому, що ми тоді її врятували». Це і є справжня інвестиція у майбутнє».