Українська мова рідна для майже 60% жителів Одещини: дослідження

В Одеській області провели соціологічне дослідження, щоб з’ясувати мовну ситуацію в регіоні. Як виявилось, близько 58% жителів Одещини вважають українську мову рідною, але не всі нею вільно володіють. Основною причиною вважається недостатність сприятливих умов.

Про це повідомляє кореспондент 048.ua

В Одесі 15 березня під час візиту Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня, виконавчий директор фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський у форматі онлайн-конференції представив результати двох соціологічних досліджень, які показують, як війна впливає на ставлення до державної мови в Україні загалом і в Одесі, зокрема.

«Порівняння це важливе, щоб побачити, наскільки ситуація в окремих регіонах відрізняється від ситуації в Україні в цілому. Таке різне відношення людей, які вважають українську або російську мову рідною - це наслідки політики русифікації і певних історичних умов заселення різних регіонів України», - зазначив він.

Одещина якраз і є одним з тих регіонів, в якому дуже активно проводилось зросійщення населення. Тому Бурковський був приємно здивований, що за результатами опитування 57.8% респондентів визнали саме українську мову рідною. А от російську рідною вважають 28.8%. Ще 5.4% назвали рідною мовою іншу. 7.9% не змогли відповісти однозначно.

Практичний замір, зазначив Бурковський, відображає дещо іншу ситуацію. Не дивлячись на те, що більше половини респондентів назвали рідною мовою українську, вдома нею розмовляють лише 25%, а от російською – 60%. Ще 15% розмовляють іншими мовами.

Дуже схожа ситуація з використанням державної мови на роботі. Бізнес і різні установи також використовують переважно російську, не зважаючи на 30 статтю Закону України «Про забеспечення функціонування української мови як державної», відповідно до якого вона використовується за замовчуванням.

Це доволі показова статистика, яка вказує на наслідки згаданої політики русифікації. Також це вказує на те, що вже зараз потрібно створювати комфортні умови для людей, які хочуть відмовитись від мови країни-агресорки.

«Люди, які назвали свою рідну мову українською, вони навіть вдома користуються російською. Для цього є різні причини, і це має свої наслідки», - наголосив Петро Бурковський.

Що стосується впливу повномасштабної війни на мовну ситуацію в Одеській області 21.2% опитаних заявили, що раніше спілкувалися російською, але тепер переходять переважно на українську. 10.3% респондентів вказали, що вони і до повномасштабної війни спілкувалися державною мовою.

«Тут важливо пригадати ще раз перший слайд, на який я звертав увагу, що з одного боку українську мову назвали рідною 58% опитаних, але серед них українською переважно або повністю спілкувалися лише 10% . І тут, звісно, є наслідки політики русифікації, яка велася доволі довго, дуже інтенсивно і, на жаль, не припинялася навіть в роки незалежності», - підкреслив Бурковський.

Тим не менше, за словами Петра, рівень національної самосвідомості зростає і Одеська область «не пасе задніх», оскільки показники переходу людей на українську мову навіть трішки вищі за середні по Україні. Але «залишається великий простір і для державної роботи, і для громадської. В тому числі роль у цьому відіграє позиція бізнесу і медіа».

На одному зі слайдів Бурковський показав, як люди оцінюють володіння розмовною Українською мовою.

«Тут ми бачимо, що Одеська область відрізняється при порівнянні з середніми показниками по Україні. Ми бачимо суттєво нижчі показники високо рівня і суттєво вищі показники низького і задовільного рівня володіння українською мовою», - наголосив він.

Також Бурковський підкреслив, що, незважаючи на складну мовну ситуацію, яка склалася в Одеському регіоні, все-таки 27% респондентів хоч і не досконало, проте можуть вільно спілкуватися державною мовою. Задовільний рівень у 40% респондентів. Ще близько 30% добре володіють українською. Зовсім не володіють - 4.4%

«Один з факторів, який треба врахувати при проведенні мовної політики, це дати людям впевненість для того, щоб вони більше і частіше користувались українською мовою. Це дуже важливе значення має для 27% опитаних. Дуже важливо цих людей заохочувати, щоб вони не боялися навіть з помилками чи не зовсім правильно, але все таки говорити українською мовою», - наголосив Бурковський.

Щодо рівня володіння письмовою українською, тут ситуація зовсім інша. Наприклад, у соціальних мережах більше людей спілкується російською. Цьому сприяє рівень невпевненості у своїх знаннях.

Так, 6.8% зовсім не володіють, ще 34.1% погано володіють українською мовою. Про задовільний і добрий рівень говорять сумарно 54.1%. Високим рівнем можуть похвалитися лише 3.9%.

«В цілому ситуація говорить, що дуже багато треба робити у цьому напрямку, щоб і психологічно, і змістовно, і матеріально підтримати цих людей і давати їм навички володіння письмової української мовою. Це дуже важливо», - підкреслив Петро.

Зазначимо, що опитування проводилось в період з 21 по 27 жовтня 2022 року. В ньому взяли участь 2018 респондентів. Всі вони громадяни, які постійно проживають в Україні.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, вислухавши доповідь, зазначив, що це додатковий інструмент для органів місцевого самоврядування, органів державної влади, громадських організацій та інших інституцій, який дозволить подивитися глибше на проблему і разом з тим запровадити нові механізми та інструменти для «подолання наслідків колонізації та зросійщення з метою утвердження нових або кращих моделей проведення проєктів, пов’язаних зі збільшенням присутності частки української мови в усіх визначених законом сферах».

Окремо він наголосив на важливості доступу до української мови завдяки безкоштовним курсам або мовним клубам: «З 24 лютого на моє звернення до областей не тільки розроблені обласні місцеві програми, серед яких Одеська обласна програма, але в тому числі ми почали активно розширювати мережу безкоштовних курсів, які здебільшого є муніципальними. Таких у нас 453, з яких 18 на території Одеської області. Звичайно хотілося б, щоб таких локацій було більше: і при кожному університеті, і при кожній бібліотеці, і бібліотеці-філії».