Криогенное шоу, робототехника, школа лидерства: как одесский вуз борется с эмиграцией молодежи (ФОТО)

Все більше українців і зокрема одеситів виїздять навчатися за кордон. Не всі повертаються після здобуття диплому на Батьківщину.

В Одесі ж запустили соціальний проект, котрий допомагає школярам адаптуватися і переконатися, що якісну освіту можна отримати і в рідному місті. На прикладі серії безкоштовних та благодійних майстер-класів для школярів від Одеської національної академії харчових технологій дізнаємося, як можна боротися за талановиту молодь в умовах чималої еміграції.

Відкритість до світу або «відтік мізків»

Що спонукає молодь залишати Батьківщину і долати граніт науки за рубежом? За останні шість років кількість українців, котрі навчаються за кордоном, зросла на 129%. Минулого навчального року у закордонних навчальних закладах освіту здобувало щонайменше 68 тисяч українців. Такі дані аналітичного центру CEDOS. 2/3 разючого приросту українських студентів за кордоном припадає на сусідню Польщу. Торік там навчалося майже 23 тисячі українських громадян. Якщо говорити про трійку найпопулярніших серед української молоді країн для здобуття освіти, то саме Польща очолює цей перелік, а володарі «срібла» та «бронзи» істотно відстають – Німеччина та Росія прийняли приблизно по 9,5 тисяч українців до своїх навчальних закладів.

Насправді 68 тисяч – цифра не така вже й глобальна на тлі загальної кількості студентів у вишах І-ІV рівня акредитації в Україні. 1 369 400 громадян України здобувають вищу освіту у вітчизняних навчальних закладах. Таку статистику наводить інформаційно-аналітичний центр Infolight. Однак, ще шість років тому число українців на студіях в іноземних університетах становило лише близько 25 тисяч. Отож, тенденція відчутна. Що це – відтік мізків з України чи відкритість до світу?

Українських студентів за кордоном можна умовно поділити на дві групи: ті, котрі подалися до іноземних вишів через обмежені освітні можливості вдома, і ті, котрі їдуть здобувати освіту за кордоном з намірами залишитися там на постійне проживання.

Українських студентів за кордоном можна умовно поділити на дві групи: ті, котрі подалися до іноземних вишів через обмежені освітні можливості вдома, і ті, котрі їдуть здобувати освіту за кордоном з намірами залишитися там на постійне проживання. Яка з цих груп численніша? Наразі складно спрогнозувати, адже це суб’єктивний показник. Можемо опиратися на дані соціологічного опитування Інституту Горшеніна, проведеного 2016 року, згідно з яким понад 40% опитаних українців віком від 18 до 29 років готові виїхати з України заради більш оплачуваної роботи та кар’єрних перспектив. За статистикою компанії GFK Ukraine, врешті-решт емігрує лише кожен восьмий українець з тих, хто має бажання виїхати з України. Отже, грубо кажучи, приблизно кожен восьмий із 40% молоді, які хочуть жити за кордоном, все ж емігрують. Безперечно, це стосується не лише трудової міграції, а й освітньої, яка часто передує трудовій. Чи це єдина причина, яка спонукає українців податися до іноземних вишів? Аж ніяк. Чому ж українська молодь дедалі більше воліє отримувати диплом не на Батьківщині?

Новий досвід, карта поляка і провал на ЗНО: хто і чому їде до Польщі на навчання?

Найбільш привабливими для українців є польські виші, тож спробуймо порозуміти принадність здобуття освіти в Польщі. Серед українців на тамтешніх студіях є й одесити.

Анна Петрова – аспірантка кафедри археології та етнології України історичного факультету Одеського національного університету ім. І. Мечникова. Анна двічі вигравала конкурс польського «Еразмуса» для України, котрий дає можливість навчатися в Польщі протягом певного терміну. Дівчина планує повернутися до України по завершенню курсу навчання. Одеситка вирішила скористатися перевагами навчання за кордоном, аби вивчити польську мову і отримати досвід, котрий відрізняється від вітчизняного, щоби мати змогу впроваджувати вдома кращі зразки тамтешніх досягнень. Втім, за словами дівчини, таку мотивацію мають аж ніяк не всі студенти-українці.

«Про отримання вищої освіти в Польщі насамперед замислюються люди з підтвердженим польським корінням і картою поляка, оскільки у них є право на безкоштовне навчання в цій країні. Карта поляка – це офіційне свідоцтво у вигляді пластикової карти. Її можна отримати, якщо у людини є польське коріння, – розповідає Анна Петрова, – Без карти поляка доведеться оплачувати навчання. Винятком можуть бути якісь певні проекти. Ще є студентські програми обміну». Велику частку студентів-українців саме складають ті, хто оформив карту поляка і має надію в перспективі отримати польське громадянство. Але останніми роками збільшилася кількість українських студентів, котрих до Польщі привів…провал на складанні ЗНО в Україні.

Дуже часто їдуть вчитися ті, хто не склав ЗНО в Україні. Тобто дитина, у якої немає навіть права подати документи до українського вишу, але у батьків якої є 1000 євро на рік для оплати навчання, бере свій український атестат, віддає в бюро перекладів, бере цю 1000 євро і прямує до Польщі

«Контрактне навчання в Польщі не дорожче, ніж в Україні. І цим українці активно користуються. Слід визнати, що далеко не завжди в Польщу на навчання їдуть талановиті діти. Дуже часто їдуть вчитися ті, хто не склав ЗНО в Україні, ­– продовжує розповідь Анна Петрова, – Тобто дитина, у якої немає навіть права подати документи до українського вишу, але у батьків якої є 1000 євро на рік для оплати навчання, бере свій український атестат, віддає в бюро перекладів, бере цю 1000 євро і прямує до Польщі. І там цю дитину приймають. Беруть практично всіх. Навіть не потрібно знати польську мову: влітку ви вступаєте до ВНЗ, в серпні-вересні вас активно навчають польської мови, і з 1-го жовтня ви вже на заняттях. Річ у тім, що в Польщі дуже багато вишів, як для такої невеликої країни, а самі поляки охоче їдуть вчитися в сусідню Німеччину або іншу європейську країну. Тому польські виші просто змушені приймати всіх українських студентів – просто у них така система фінансування: скільки у них буде студентом, стільки грошей вони і отримають. Тож, вони дуже раді українським студентам, навіть не надто старанним».

Такі студенти нерідко потребують просто диплом про вищу освіту, аби влаштуватися на ту роботу, якої прагнуть, – хоч в Польщі, хоч в Україні. Питання кваліфікованості спеціаліста, котрий не зумів скласти іспити, наразі не чіпатимемо. Мотивація абітурієнтів, для котрих контрактне навчання за кордоном – останній шанс отримати вищу освіту, зрозуміла. Що ж веде закордон здібних студентів, перед якими відчиняються двері, по суті, будь-якого українського вишу?

Освіта за кордоном – відкриття нових обріїв та можливостей

Тетяна Нотевська навчалася в Одеському національному економічному університеті на спеціальності «економіка підприємства». Торік Тетяна вступила до Економічного університету в Катовіцах – тепер студіює в Польщі «проектний менеджмент». Дівчина вважає, що рішення про навчання за кордоном є одним із кращих у її житті.

«Закінчуючи навчання на бакалавраті в Одесі, я відчувала, що втрачаю свій час. Хоча рівень викладання в моєму університеті можна охарактеризувати як відносно високий, мені було нецікаво лишатися в ньому наступні два роки. Сьогодні більшість студентів страждає від того, що система освіти не встигає за темпом нашого життя. Від того, що в залах з’являються мультимедійні прилади, не стає набагато краще. Для мене освіта за кордоном стала вирішенням багатьох питань – це не лише можливість отримати диплом європейського зразка, але також умови для вивчення мову, знайомства з представниками різноманітних культур, подорожей і спосіб стати більш самостійною та відкритою до світу», – пояснює свій вибір Тетяна Нотевська.

Для мене освіта за кордоном стала вирішенням багатьох питань – це не лише можливість отримати диплом європейського зразка, але також умови для вивчення мову, знайомства з представниками різноманітних культур, подорожей і спосіб стати більш самостійною та відкритою до світу

Тетяна переконана, що насправді польський та одеський університети – подібні за якістю освіти. А приваблюють її у навчанні за кордоном ширші можливості, які несе освітня система, та ціннісний вимір.

«У моєму випадку навчання за кордоном виявилося не надто складним, вимоги викладачів є нижчими, ніж в Україні. В принципі, я могла би прирівняти один до одного економічний університет в Одесі та в Катовіцах, але важливими насамперед є можливості, які оточують тебе скрізь: різноманітні студентські кола та організації, внутрішні та закордонні стажування, програми обміну студентами (Erasmus+, Leonardo DaVinci та інші), – зауважує Тетяна Нотевська, – Бути закордонним студентом – це можливість відчути, що світ насправді зовсім поруч, що всі люди насправді дуже близькі, незалежно від їхньої національності. Це може звучати дивно, Польща – наш найближчий сусід, яким чином переїзд туди збудив в моїй свідомості подібні думки? Річ у тому, що коли ти переходиш умовний кордон, осягаєш певний ступінь свободи, вже не важливо, як далеко ти підеш далі, всюди почуватимешся комфортно».

Маючи досвід спілкування із студентами, котрі навчалися за кордоном, Тетяна Нотевська наголошує, що багато українців, отримавши омріяний диплом і досвід, повертаються на Батьківщину:

«Часто чути, що це насправді велика біда – відтік студентів закордон, оскільки вони в більшості випадків не повертаються. Однак, багато спеціалістів повертаються й впроваджують сучасні практики вдома, адже навчання за кордоном дає можливість познайомитись з досвідом найбільш прогресивних країн».

Безперечно, це якнайкращий спосіб використання закордонної освіти – вносити зміни в Україні за допомогою отриманого досвіду та знань. Втім, це лише одна сторона медалі. Інша – рух українців у зворотному напрямку, себто еміграція. Кожен шостий співробітник в Україні рішуче налаштований переїхати на роботу за кордон – такі результати показало опитування кадрового порталу Head Hunter. За даними Держстату, рівень безробіття в Україні торік становив 9,5 %. Саме відсутність роботи і гідної оплати праці штовхає молодих українців до трудової еміграції. Лише у Польщі працює понад мільйон українців. Диплом місцевого зразку стане у пригоді під час працевлаштування не лише на чорнову роботу. Що ж робити, аби більше українців, здобувши освіту за кордоном, поверталися до України, а то й опановували фах вдома, таким чином допомагаючи країні розвиватися?

Зближення з майбутніми студентами: довіра та демонстрування якості

Певна річ, щойно в українців з’явиться відчуття позитивних перспектив вдома, частка студентів, котрі прагнуть залишитися за кордоном після навчання, зменшиться. І якщо безпосередньо вплинути на покрашення економічних показників і рівень життя в Україні тутешні виші не мають змоги, то налагоджувати демократичний зв’язок з абітурієнтами та студентами, змінювати підхід до практичної частини навчання та дбати про працевлаштування можуть вже зараз. До того ж, важливо налагодити заповнення білих інформаційних плям, адже багато юнаків та дівчат не мають уявлення про належну якість вітчизняної освіти чи про можливість працевлаштуватися у закордонні компанії і мати перспективи кар’єрного зростання, не виїжджаючи з України.

Будучи співробітником певної міжнародної компанії, можна, наприклад, очолювати філіал в Україні чи в Одесі. Цій людині не потрібно виїжджати за кордон – вона заробляє непогані гроші тут, залишає їх в Україні, тим самим вкладає в розвиток нашої держави.

«Дуже велика частина наших випускників працевлаштовується у відомих компаніях. На сьогодні вони є менеджерами, успішними шеф-кухарями, курівниками ІТ-відділень компаній тощо. Наші випускники ІТ-факультету працюють в таких компаніях, як Google, Looksery. Головне, що кожен із цих успішних випускників працює в Україні. Будучи співробітником певної міжнародної компанії, можна, наприклад, очолювати філіал в Україні чи в Одесі. Цій людині не потрібно виїжджати за кордон – вона заробляє непогані гроші тут, залишає їх в Україні, тим самим вкладає в розвиток нашої держави. Більшість випускників, які працевлаштувалися у великі компанії, приходять згодом до нас і пояснюють, як треба змінювати навчання. Наприклад, технологи розповідають, як варто змінити лабораторні роботи, щоби студент отримав якісні модерні знання, які знадобляться йому на виробництві», – розповідає помічник проректора з науково-педагогічної, навчальної та профорієнтаційної роботи Одеської національної академії харчових технологій Денис Попков.

Такий фідбек випускників надзвичайно важливий, адже саме переорієнтація навчання на актуальні теми є важливим аргументом для вибору українським абітурієнтом вітчизняного вишу на противагу зарубіжному. Сучасну молодь західна модель навчання приваблює тим, що з учнем та студентом викладачі намагаються спілкуватися на рівних, більш невимушено, максимально по-живому і жваво. Велика кількість практики, яка не відірвана від теорії і актуальна для сучасних процесів у тій чи іншій сфері, також відзначається як перевага закордонної освіти. Брак опанування фаху загалом і певних дисциплін зокрема у процесі праці – те, про що говорять сучасні студенти про українську вищу школу. Ті, хто хоче стати затребуваним фахівцем, котрий тямить у тонкощах своєї спеціальності, хотіли би бачити освіту іншою – не схоластичною, більш конкретною, загостреною на практичних навичках і новітньою. Адже багатьом українським студентам досі доводиться витрачати час на зубріння норм охорони праці на заводах за радянськими методичками, навіть якщо ти здобуваєш диплом за фахом «викладач» у ХХІ столітті. Коли освітяни перебудуть викладання у вишах за цими параметрами, тій частині студентів, котрі виїздять закордон у пошуках якісної та актуальної освіти, не буде резону покидати рідні пенати.

Прикладом вдалого подолання цих проблем є соціальний проект Одеської національної академії харчових технологій (ОНАХТ) – серія майстер-класів для учнів шкіл Одеси та області. Цей проект налагоджує зв’язок між абітурієнтами і вишом ще задовго до вступної кампанії, демонструє якість і сучасність вітчизняної освіти, намагаючись протистояти «відтоку мізків» з України.

«Тенденція, на жаль, не позитивна. Причина полягає в тому, що в багатьох вишах якість не відповідає заявленим вимогам. По-перше, більшість ВНЗ перестали боротися за якість, а почали боротьбу за кількість студентів. Звичайно, доросла людина, якою є студент в 18-20 років, розуміє: якщо немає якості освіти тут, ти можеш знайти її там. Навіть якщо це обійдеться в певну суму. Наші майстер-класи, які ми проводимо спільно з департаментом освіти Одеської міськради, є однією з можливостей показати дітям, що в Одесі є гарна освіта, і вона може бути цікавою і не сухою, а тому не обов’язково виїжджати до Польщі, щоби цікаво проводити навчання. Ще однією причиною того, що молодь виїжджає навчатися закордон, на мою думку, є вплив батьків. Не секрет, що левова частина батьків, якщо у них є така можливість, готує дітей до навчання за кордоном. Ми не вливаємо на рішення батьків. Але якщо дитину правильно спонукати і демонструвати, що вона і тут отримає гарні результати, можливо, за допомогою наших майстер-класів вдасться зберегти розумні голови в Одесі та в Україні, всі зрозуміють, що необов’язково їхати за кордон, аби отримати якісну освіту», – розповідає куратор проекту майстер-класів для учнів від ОНАХТ Денис Попков. Про що ж, власне, розповідають одеським школярам в межах цієї освітньої ініціативи?

Якщо дитину правильно спонукати і демонструвати, що вона і тут отримає гарні результати, можливо, за допомогою наших майстер-класів вдасться зберегти розумні голови в Одесі та в Україні, всі зрозуміють, що необов’язково їхати за кордон, аби отримати якісну освіту

Робототехніка, школа лідерства і криогенне шоу: чого вчать учнів на майстер-класах ОНАХТ

Аби второпати, що собою становить даний соціальний проект, 048 завітав на Великодній благодійний майстер-клас, котрий проводили в ОНАХТ. Студенти та викладачі вишу навчали старшокласників Одеської школи №118 секретам випічки пасхальної здоби. Обрали доволі нескладний рецепт пасочок і покроково пояснювали школярам технологію виготовлення святкових смаколиків. Як то буває, спочатку учні призвичаювалися серед незнайомців та в невластивих для них умовах, а невдовзі вже наввипередки бігли долучатися до процесу випікання пасок. На фінальному етапі старшокласники прикрасили здобу глазур’ю, цукатами, маком, мармеладом і навіть квітами. Ті, хто вперше мав справу з тістом, вирішили вдома спробувати з мамою спекти технологічно правильну пасочку, а бувалі господині, котрі траплялися серед учениць, взяли на замітку чимало порад. Очі засяяли, в хід пішли селфі з пасочками для соціальних мереж – отже, майстер-клас справді зацікавив школярів. Але позитивні емоції та нові знання для школяриків – це лише половина справи. Усю випічку і прикрашені учнями пасочки передали до дитячого будинку та Одеського військового шпиталю. Цю традицію в ОНАХТ започаткували торік. Власне, з благодійного Великоднього майстер-класу стартував даний проект минулого року.

«Серія майстер-класів вже здійснюється протягом року. Вперше провели рік тому: виїхали до школи, де разом з учнями також готувалися до Великодня. Тоді випічку також передавали до військового шпиталю. Майстер-клас відбувався дуже емоційно. Студентам і учням було почесно брати участь в благодійній акції, адже вони організували підтримку пораненим військовим, які перебували в шпиталі. Тому цьогоріч ми також долучилися до цієї справи, і школярі та студенти подарували бійцям святковий настрій. Розпочалося все з подібного майстер-класу. І ось вже рік ми їздимо до шкіл з майстер-класами, а часом приймаємо школярів у гості у себе», – розповідає виконувач обов’язків декана факультету інноваційних технологій харчування і готельно-ресторанного бізнесу Світлана Саламатіна.

Суть кожного майстер-класу полягає у практичному дійстві, в котрому беруть участь викладачі та школярі, наприкінці котрого діти отримують певні знання та навички. За час проведення майстер-класів викладачі, котрі взялися за цей проект, отримали шалену віддачу від школярів. І не лише під час самих занять, а ще й згодом. Учні настільки зацікавлюються освітою, що навіть відвідують пари в академії. Директор Навчально-наукового інституту прикладної економіки і менеджменту ім. Вейнштейна ОНАХТ Ольга Каламан проводить майстер-класи з двох напрямків – «Секрети сучасного тайм-менеджменту» та «Будь лідером!». Її пари тепер з власної ініціативи відвідують школярі.

Одна зі школярок, з якою я познайомилася під час майстер-класу, прийшла просто посидіти на моїй лекції. Гадаю, що саме такий напрямок роботи має бути тим місточком, елементом, який пов’язуватиме школярів та ВНЗ, який допоможе їм адаптуватися.

«Наприклад, буквально напередодні (нашої розмови, - 048) одна зі школярок, з якою я познайомилася під час майстер-класу, прийшла просто посидіти на моїй лекції. Це було заняття в 3-го курсу. Ми проходили комунікації в менеджменті. Вона вийшла з пари, і у неї були такі щирі зацікавлені очі. Сказала, що це зовсім не страшно, цікаво і зрозуміло. Гадаю, що саме такий напрямок роботи має бути тим місточком, елементом, який пов’язуватиме школярів та ВНЗ, який допоможе їм адаптуватися. Коли після школи перший курс приходить в академію, вони трохи налякані: о Боже, яка вона велика, як важко все зрозуміти! Тому така практика поступової адаптації для учнів корисна», – зауважує Ольга Каламан.

Майстер-класи з менеджменту та лідерства актуальні та популярні серед школярів – це видно і з віддачі учнів, і з запитів шкіл. Інформація про проект поширюється між шкіл, і тепер вже викладачів ОНАХТ запрошують з тим чи іншим майстер-класом – розклад розписано наперед. Пані Ольга запевнює, що енергія, якою заряджають натхненні учні, стає таким собі двигуном і рухає проект далі – хочеться знову зустрітися зі школярами.

«Мені щастить на цікавих школярів. Вони ставлять такі запитання, на які не кожен дорослий може відповісти, але ми разом з ними знаходимо відповіді. Під час майстер-класу з лідерства, наприклад, ми виділяємо ті риси, які допоможуть звичайним школярам бути лідерами не лише в навчанні – вони можуть бути лідерами в спорті, лідерами просто по життю. Це риси, які допоможуть їм на будь-якому етапі їхнього подальшого життя, які сприятимуть тому, щоби вони ставали кращими, досягали більшого, брати на себе відповідальність, робити вірний вибір. Можливо, навіть запобігати певні події. На мою думку, менеджмент – це наука, яка базується на самоменеджменті. Тому що людина не може бути успішним менеджером на підприємстві і не бути гарним менеджером для самого себе. Тому наприкінці нашого майстер-класу ми приходимо до найважливішого, як мені здається, висновку: кожна людина може стати лідером, зненацька, лише за власним бажанням», – розповідає Ольга Каламан. І що цікаво, це не лише теорія: під час заняття зненацька в класі з’являються нові лідери, – ділиться спостереженнями пані Ольга: «У кожному класі завжди є лідер – так складається роками. Але під час майстер-класу інші діти намагаються звернути на себе увагу, розкривають себе, перетягують на себе ковдру. Спочатку мене це здивувало, але це стало звичним явищем. І мені дуже приємно, що ці заняття, я так сподіваюся, допомагають спокійним, більш пасивним дітям розкритися як особистостям».

Часто у школі до школярів ставляться як до маленьких дітей, намагаються чітко сказати, що є правильним, а що – ні, і при цьому у великих класах учням бракує уваги. Тому у школярів буквально розправляються крила, коли з ними розмовляють, як з дорослими і вислуховують, зважають на їхню думку, як це відбувається під час майстер-класів. Ольга Каламан намагається і приділити кожному увагу, і поділитися новими для учнів знаннями: про поняття харизми лідера і жіноча харизма, жіноче лідерство, хто є сучасними харизматичними лідерами тощо.

Не менш цікаво школярам і навіть дошкільнятам відвідувати майстер-класи з робототехніки.

«На базах нашої академії працює лабораторія механотроніки та робототехніки. Її унікальність в тому, що там постійно проводяться міні-майстер-класи для дітей – і школярам, і дошкільняткам. В цій лабораторії дітки вчаться складати різні конструкції, і у них з’являються перші їхні роботи, які можуть виконувати якісь завдання. Нещодавно академія стала учасником і спонсором проведення турніру з робототехніки на базі Музею цікавої науки. Вихованці нашого гуртка з робототехніки посіли призові місця, тож є сенс для розвитку корисної справи. Що цікаво і важливо, для участі в майстер-класах з робототехніки дітям не потрібно мати жодних базових навичок. Вони просто приходять і граються – майстер-класи відбуваються у формі гри. І таким чином демонструється, що робот – це легко, і його можна зібрати за 15 хвилин», – розповідає куратор проекту майстер-класів для учнів від ОНАХТ Денис Попков.

Видовищним, а відтак вельми популярним є неординарний майстер-клас – криогенне шоу: наука стає подібною на магію, але викладачі докладно пояснюють, в чому полягають їхні фокуси.

«Кафедра криогенної техніки дає один із найцікавіших наших майстер класів – криогенне шоу. Воно унікальне тим, що його не можна побачити в жодній школі. Це пояснюється його дороговизною і тим, що матеріали школи не мають можливості придбати, а також високою підготовкою людей, які повинні його проводити. Криогенне шоу – це демонстрація того, що таке наука і що вона може дати. Наприклад, за допомогою спеціальних матеріалів живу троянду заморожують і розбивають в друзки. Паралельно з видовищем діти засвоюють, що криогенні технології зараз застосовують і на виробництві, і в медицині. Діти ставлять багато запитань, активно беруть участь у проведенні. Шоу стало дуже популярним, у нас графік розписаний на декілька місяців. Останнім часом школи почали розділяти з нами витрати, щоби можна було провести шоу і дитина могла побачити цікаву науку», – зауважує Денис Попков.

Загалом, викладачі ОНАХТ дали понад 100 майстер-класів для школярів Одеси та області. За рік викладачі розробили 45 різновидів майстер-класів, котрі охоплюються спеціалізації від харчової промисловості до комп’ютерних технологій. Найпопулярнішими є майстер-класи з дизайну, під час котрих учні вчаться виготовлювати щось своїми руками. Також школярам до душі заняття з інформаційних технологій та харчової промисловості. Викладачі відстежують, які саме заняття для учнів є більш цікавими, у якому форматі ліпше проводити майстер-класи, і відповідно корегують свій проект, – пояснює куратор проекту:

«На тих майстер-класах, які я відвідував, діти були по-справжньому захоплені. Можу констатувати: це повинно бути добровільно і з боку школи, і з боку учнів. Якщо дітей змушують брати участь у майстер-класах, то у багатьох інтересу немає. Коли школярі добровільно обирають, чи відвідувати заняття, вони зацікавлені. Тепер нас більше запрошують, ніж ми самі пропонуємо провести майстер-клас. Чим ці майстер-класи важливі? Будь-який з них показує дитині, що вона самостійно може багато чого зробити. Так склалося в освіті, що дітей постійно спрямовують, а ми даємо більшу свободу і показуємо, що дитина може всього навчитися сама, якщо її спонукати, – це наше головне завдання. І у нас це виходить».

Так склалося в освіті, що дітей постійно спрямовують, а ми даємо більшу свободу і показуємо, що дитина може всього навчитися сама, якщо її спонукати, – це наше головне завдання.

Цього року під час ради ректорів одеських вишів досвід ОНАХТ щодо проведення майстер-класів для школярів вирішили переймати чимало ВНЗ. «Багато вишів долучаться до цього нашого соціального проекту і це важливо. Гарна справа має бути безкоштовною і йти від серця», – переконаний Денис Попков. За словами куратора проекту майстер-класів ОНАХТ, наступного навчального року викладачі приділятимуть більше уваги школярам у різних районах області: там на нестандартні заняття чекають з нетерпінням.