Понад пів мільярда доларів на рік: як нетерпимість б’є по економіці України

Понад пів мільярда доларів на рік: як нетерпимість б’є по економіці України

Дискримінація та злочини на ґрунті нетерпимості коштують дорого. За оцінками Open For Business, дискримінація ЛГБТКІ+ людей обходиться Україні мінімум півмільярда доларів щороку. Щоб зрозуміти масштаб: такої суми вистачило б на десятки нових шкіл, десятки тисяч мікрогрантів для малого бізнесу або сотні тисяч розвідувальних дронів для війська. 

І це тільки стововно ЛГБТКІ+ людей. А злочини на ґрунті нетерпимості можуть стосуватися значно ширшого кола людей — через зовнішність, мову, походження, колір шкіри, інвалідність чи іншу ознаку.

Тож реальна ціна нетерпимості для країни може бути більшою. 

Звідки беруться ці втрати

Економічна ціна нетерпимості складається не з однієї статті витрат. 

• По-перше, це втрата продуктивності. Людина, яка живе в небезпечному або ворожому середовищі, витрачає ресурс не на роботу, навчання чи розвиток, а на захист себе. Вона може уникати певних місць, не звертатися по допомогу або постійно очікувати агресії.
• По-друге, це відтік талантів. Якщо людина не почувається захищеною у власній країні, вона частіше думає про переїзд або не повертається після вимушеної еміграції. 
• По-третє, це репутація. Країна, де частина людей не може почуватися безпечно через те, ким вона є або ким її вважають, виглядає менш передбачуваною для партнерів, бізнесу й інвесторів. 
• По-четверте, це довіра до держави. Якщо напад через ознаку щоразу залишається “конфліктом” або “хуліганством”, люди не бачать у системі захисника. А без довіри складніше переконувати громадян залишатися, повертатися й будувати майбутнє саме тут.

Чому це важливо саме зараз

Україна одночасно воює, відновлюється і намагається повернути людей додому. Але повернення — це не лише про житло, роботу чи документи. Це ще й про відчуття безпеки. Люди повертаються туди, де бачать для себе майбутнє. 

Саме тому боротьба зі злочинами на ґрунті нетерпимості — це частина політики повернення людей, відновлення довіри та посилення конкурентоспроможності країни.

“Країни конкурують не лише податками чи технологіями. Вони конкурують середовищем, у якому люди хочуть — або не хочуть — жити та працювати. Якщо людина не почувається захищеною через те, ким вона є або ким її вважають, держава втрачає її довіру, енергію і часто — саму людину”, — говорить Ольга Полякова, голова правозахисної організації Gender Stream, яка просуває необхідність оновлення антидискримінаційного законодавства.

Як це змінити?

Оновити підхід до протидії дискримінації та злочинам на ґрунті нетерпимості має законопроєкт №13597. Він пропонує розширити перелік захищених ознак, розділити адміністративну й кримінальну відповідальність та дати правоохоронцям чіткіші інструменти для реагування. 

Але закон сам по собі не розв’яже проблему. Потрібні навчання для поліції, прокурорів і суддів, системний збір даних і зрозумілі алгоритми для постраждалих. 

Для України нетерпимість має ціну — у грошах, талантах, довірі й майбутньому. І що довше держава не бачить цю ціну, то дорожче вона платить.