Доктор-науковець Володимир Малецький: фітосоматика та її роль у сучасній медицині

Сьогодні наш співрозмовник - відомий доктор-науковець, міжнародний експерт у сфері охорони здоров’я Володимир Малецький, автор нової концепції «Фітосоматика».

Кажуть, що яскраві ідеї приходять випадково - під час прогулянки, за чашкою чаю або в момент глибокої професійної інтуїції. Саме так, за словами самого автора, народився термін «фітосоматика». Для доктора-науковця Володимира Малецького це не просто авторський термін, а новий погляд на натуропатію, який поєднує в собі сувору ботаніку, клінічну біохімію та глибоку психологію рослин. На сторінках своєї нової книги автор розглядає майже 80 родин рослин, але робить це не зі звичною науковою сухістю, а доступно й натхненно. Ми взяли інтерв’ю у доктора-науковця Володимира Малецького, щоб поговорити про те, як характер рослини допомагає пояснити вибір її застосування в медицині та яке місце відводиться фітосоматиці в сучасній системі охорони здоров’я.

— Володимире, почнемо з головного. Що ж таке фітосоматика простими словами?

В.В.: Ми звикли до терміна «психосоматика» - коли наші емоції, стреси та переживання відображаються на тілі. Наприклад, поперек болить від непосильної ноші, а шлунок «не перетравлює» людей і життєві ситуації. У своїх міркуваннях я вирішив піти далі й провів паралель між особливостями поведінки рослин у природі та їхнім впливом на наш організм. Фітосоматика - це концепція, що пояснює терапевтичну дію рослин через особливості їхнього існування в природі. Як живе рослина в природі - так вона й «працює» всередині нашого організму.

— Звучить дуже логічно й справді схоже на цілу науку!

В.В.: Уявіть собі: якщо рослина в природі росте відокремлено. Іншими словами, вона здатна відстояти свою територію та самостійно справлятися із зовнішніми викликами. В організмі людини у складі фітопрепаратів така рослина застосовуватиметься для підтримки процесів очищення: від надлишку солей, жирових відкладень, фіброзних вузлів, а також матиме протипаразитарний ефект. Є рослини, які надають перевагу тіні й активні в сутінках. Наприклад, шабельник або ісландський мох. У природі вони пробиваються туди, куди не доходить сонячне світло. Так само й в організмі: вони здатні впливати на “найтемніші” ділянки із уповільненим кровотоком або лімфатичним застоєм.

— Володимире, ви щойно навели стільки дивовижних прикладів, що читачам уже захотілося прочитати вашу книгу. Коли ж вона побачить світ?

В.В.: Книга «Фітосоматика. Про що говорять екстракти» буде видана науковою бібліотекою компанії Примафлора та презентована у поточному році. Цей академічний матеріал я готував кілька років. Йому передував цикл онлайн-лекцій, який ми провели в атмосфері спільних відкриттів. Саме цей лекційний курс став основою книги, у якій систематизовано знання про майже 80 родин рослин, що застосовуються в натуральній продукції компанії Примафлора, з якою мене пов’язує багаторічна співпраця. Книга «Про що говорять екстракти» - це навчальний посібник, який допомагає зрозуміти логіку фітотерапевтичних призначень через принцип фітосоматики.

— Зараз ви здійснюєте міжнародну медичну місію в арабських країнах. Що б ви побажали колегам до Дня медичного працівника, який незабаром відзначатимуть в Україні?

В.В.: Бажаю кожному медичному працівникові ніколи не переставати навчатися у природи. Саме природа часто підказує відповіді раніше, ніж вони з’являються в підручниках.

Юлія Сивоконь