Що треба знати одеситам про Водохреще

Водохреще, або як його ще називають Хрещення Господнє, належить до дванадесятих християнських свят. На відміну від Великодня чи Трійці, воно є неперехідним: дата не змінюється щороку, а фіксована у церковному календарі.

Чому змінилася дата Водохреща і коли його відзначають сьогодні

До 2023 року більшість православних вірян в Україні відзначали Водохреще 19 січня, орієнтуючись на юліанський календар — так званий "старий стиль". Проте у 2023 році Православна Церква України ухвалила історичне рішення про перехід на новоюліанський календар, який є точнішим з астрономічної точки зору та ближчим до григоріанського, за яким живе світ.

Результатом цього переходу стало зміщення всіх неперехідних свят на 13 днів раніше. Таким чином, Водохреще тепер відзначають 6 січня.

Це не скасування традицій і не зміна "суті" свята, а календарна реформа, покликана синхронізувати церковний рік з реальним сонячним циклом. Назва свята також отримала чіткіше богословське тлумачення: Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, яке водночас є Богоявленням.

"6 січня – святе Богоявлення, велике дванадесяте свято, що нагадує нам про євангельську подію, коли Ісус Христос прийняв хрещення від Іоана Предтечі у річці Йордан. Лише в ці дні, у Навечір՚я Богоявлення і в сам день свята Хрещення Господнього, звершується особливий Чин великого водосвяття, і у храмах можна набрати велику агіасму, освячену воду", — наголошує у дописі Православна Церква України.

У 2026 році Водохреще припадає на вівторок. Додаткового вихідного держава не передбачає, втім, для мільйонів українців, зокрема й одеситів, це не зменшує його значення.

Історія Водохреща від Йордану 

Витоки Водохреща сягають події, описаної у всіх чотирьох Євангеліях. Згідно зі Святим Писанням, Ісус Христос прийняв хрещення у річці Йордан у 30-річному віці. Обряд звершив пророк Іоан Предтеча (Іван Хреститель), який проповідував покаяння і готував людей до приходу Месії.

Під час хрещення відбулася подія, що стала ключовою для християнського віровчення: явлення Святої Трійці. З небес пролунав голос Бога-Отця, Святий Дух зійшов у вигляді голуба, а Син Божий перебував у воді. Саме тому свято отримало другу назву — Богоявлення.

В українській традиції Водохреще здавна мало особливий статус. У відомій колядці "Добрий вечір тобі" воно назване "третім празником", поряд із Різдвом та Новим роком. Це підкреслює глибоку вкоріненість свята у народному календарі.

Українські традиції Водохреща: вода, обряд і побут

Святкуванню Водохреща передує Водохресний Святвечір, який в українській традиції називали Голодною кутею. Він припадає на 5 січня за новим календарем (або 18 січня за старим).

Цього дня дотримуються суворого посту. Вечеря була пісною й скромною: кутя без масла, узвар, пісний борщ, вареники з капустою або картоплею, риба. До першої зорі багато родин узагалі не сідали за стіл, а голодна кутя символізувала завершення різдвяного циклу й підготовку до головного — освячення води.

Одним із центральних обрядів Водохреща є водосвяття. На річці або інших водоймах вирізають хрестоподібну ополонку, над якою встановлювали льодовий хрест. Його часто поливали буряковим квасом або калиновим соком, щоб надати червоного кольору — символу життя і жертви, а поруч іноді споруджують "престол" і "царські врата" з ялинових гілок.

Зранку громади разом зі священником вирушають до води. Під час обряду хрест тричі занурюють у воду, додаючи туди три воскові свічки — знак Пресвятої Трійці, іноді випускають голубів як символ Святого Духа.

Освячену воду українці зберігають цілий рік — біля ікон, у так званому божнику. Її п’ють лише у разі хвороби або великої потреби, вважаючи водохресну воду ліками й оберегом.

Повернувшись додому, господар має окропити водою хату, двір, господарські будівлі та худобу. На дверях і одвірках можна намалювати хрести крейдою або тістом.

Купання на Водохреще

Церква наголошує, що купання не є обов’язковим обрядом і не має прямого богословського значення. Суть свята — у молитві, покаянні та духовному очищенні, а не у фізичному випробуванні. В Одесі та інших містах купання нині відбувається лише в спеціально облаштованих місцях, із дотриманням правил безпеки.

Символіка, прикмети, поради та заборони на Водохреще

Вода у свідомості українців завжди була символом життя, очищення та захисту. Саме тому з Водохрещем пов’язано безліч прикмет. Серед найпоширеніших:

• мороз на Водохреще — до холодної весни;
• зоряна ніч — до доброго врожаю ягід і грибів;
• сильний вітер — до вдалого року для бджолярів;
• сонячна погода — до ясної зими.

Існували й гадання, зокрема на воску, дзеркалах, воді. Хоча Церква не схвалює ворожіння, ці звичаї були частиною народної української культури. Що не рекомендується робити:

• сваритися, лаятися, зловживати алкоголем;
• виконувати важку або марну роботу;
• купатися без підготовки та безпеки;
• ставитися до свята формально.

Однією з найцікавіших традицій була заборона прати у водойміах протягом одного-двох тижнів після Водохреща. Люди вірили, що вода в цей період залишається святою, а прання "змиває святість". За народними уявленнями, у цей час з води виходила нечиста сила, яка мерзла на землі й могла загинути від морозів, якщо ніхто не починав прати.

Водохреще в Україні — це значно більше, ніж дата в календарі. Це поєднання віри, історії, народної уяви й повсякденного побуту. Зміна дати не зруйнувала традицію, а лише вписала її в новий часовий контекст.

Для Одеси, міста води й моря, Водохреще завжди мало особливе звучання — як нагадування про очищення, витривалість і надію. І саме в цьому — його головний сенс.

 Нагадуємо

4 січня 2026 року українці відзначають одразу кілька свят. Це не тільки церковні дати, а й міжнародні пам’ятні події, які мають суспільне та духовне значення для нашого народу.

Читайте: У 2026 році першого новонародженого одесита назвали Захаром, - ФОТО