Виїзд за кордон чоловіків 18-22 років: нові правила

26 серпня 2025 року Україна прийняла історичне рішення, яке вперше за час повномасштабної війни дозволяє юнакам віком 18-22 років вільно перетинати державний кордон. Ця зміна стала відповіддю на гострі демографічні та соціальні виклики воєнного часу.

Після початку російського вторгнення у лютому 2022 року Україна запровадила тотальну заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18-60 років. Ця міра, спрямована на збереження людських ресурсів для оборони країни, призвела до низки непередбачених наслідків:

Масова еміграція неповнолітніх юнаків - батьки почали масово відправляти 17-річних синів за кордон, розуміючи, що після 18-річчя їхній виїзд стане неможливим. Це призвело до катастрофічного скорочення кількості випускників чоловічої статі у школах і абітурієнтів в університетах.

Розлучення родин - тисячі молодих чоловіків, які на момент початку війни перебували за кордоном на навчанні чи роботі, були змушені залишитися там, не маючи можливості повернутися додому через страх неможливості повторного виїзду.

Демографічний дисбаланс - як зазначив народний депутат Олександр Федієнко, випускні класи почали складатися майже виключно з дівчат, а університети відчували гостру нестачу абітурієнтів чоловічої статі.

Постанова Кабінету Міністрів, яка набула чинності 27 серпня 2025 року, дозволяє виїзд за кордон чоловіків 18-22 років без обмежень. Це рішення, за словами прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, було "погоджено з військовим командуванням" і стосується всіх громадян відповідного віку, включно з тими, хто вже перебуває за кордоном. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко пояснив мету цього кроку: "Першочергово надати молодим українцям ширші можливості для навчання, стажування, легального працевлаштування за кордоном, аби здобутий досвід вони згодом могли використати задля розвитку України".

Рішення про виїзд за кордон юнаків 18-22 років базується на кількох ключових факторах:

• Мобілізаційна логіка - в Україні мобілізації підлягають чоловіки від 25 років, тому дозвіл на виїзд 18-22-річним не створює безпосередньої загрози мобілізаційному ресурсу.
• Демографічні реалії - через різке падіння народжуваності у 1990-х роках когорта наймолодших дорослих є відносно невеликою, що робить їх збереження критично важливим для майбутнього країни.
• Міжнародний тиск - США та інші західні партнери неодноразово закликали Україну знизити мобілізаційний вік, проте опитування показують, що 86,5% українців виступають проти цієї ідеї.

Нове рішення про виїзд за кордон юнаків 18-22 років матиме неоднозначні наслідки для українського суспільства. З одного боку, воно дозволить відновити освітню міграцію, коли молоді українці зможуть здобувати освіту за кордоном і повертатися додому з новими знаннями та навичками, що сприятиме підвищенню кваліфікації кадрів у довгостроковій перспективі. Тисячі молодих чоловіків, які понад три роки не могли повернутися в Україну через страх неможливості повторного виїзду, нарешті отримають можливість відвідати рідних та відновити зв'язки з батьківщиною. Крім того, легальна можливість перетину кордону значно знизить стимули до пошуку незаконних способів виїзду, що зменшить корупційні ризики та небезпеку для самих молодих людей.

Водночас існують серйозні застереження щодо можливих негативних наслідків. Головний ризик полягає в тому, що значна частина юнаків може скористатися можливістю виїхати та не повернутися, що посилить демографічну кризу в країні, яка вже втратила мільйони громадян через війну. Особливо небезпечною є перспектива втрати найбільш активних та освічених представників покоління, які можуть обрати еміграцію замість участі у відбудові країни. Це може створити своєрідний "відтік мізків", коли Україна інвестує в освіту та виховання молоді, а користь від цих інвестицій отримують інші країни. Тому успіх цієї політики залежатиме від здатності держави створити достатні стимули та перспективи для повернення молодих українців на батьківщину після здобуття досвіду за кордоном.

Тож рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам 18-22 років відображає прагматичний підхід українського керівництва до балансування між потребами оборони та довгостроковими демографічними інтересами. Успіх цієї політики залежатиме від того, чи вдасться створити достатні стимули для повернення молоді в Україну після здобуття досвіду за кордоном. Це рішення може стати важливим кроком у напрямку збереження довіри молодого покоління до держави та створення умов для їхнього внеску в майбутню відбудову країни, водночас воно потребуватиме ретельного моніторингу та можливого коригування залежно від практичних наслідків.