Антиквари-аферисти та природжені письменники: які відомі люди жили в будинках Одеси

За всю історію існування Одеси тут проживала чимала кількість цікавих та талановитих людей. Серед них зустрічалися не тільки звичайні містяни, а й відомі всьому світові особистості.

Крокуючи одеськими вулицями, ми можемо й не знати, що в певній будівлі колись проживали добре знайомі нам люди з книжок чи кінострічок.

Тож, редакція 048.ua вирішила виокремити кілька вулиць та нагадати одеситам про колишніх мешканців деяких будинків старого міста.

Вулиця Пастера: брати антиквари-аферисти та американський астрофізик

Вулиця Пастера є однією з найстаріших у місті, вона з'явилася ще в 1824 році, виходячи в Міський сад і з'єднуючи два райони – Молдаванку та центр.

До революції вулицю називали Херсонською, але в 1923 році її перейменували на честь видатного французького мікробіолога Луї Пастера.

На перехресті з вулицею Кінною знаходилася старовинна будівля, споруджена в 1834 році, де розміщувалася школа. Понад століття тому тут проживав радянський і американський астрофізик Георгій Гамов (відомий також як Джордж Гамов), член Національної академії наук США, автор теорії "гарячого Всесвіту", який розробив генетичний код. Одесит за певних обставин став американським вченим: у 1933 році він відправився у відрядження на Захід і залишився там назавжди.

Також в цьому ж будинку, на Пастера, 17, тримали свою лавку антикваріату Шепсель і Лейба Гохмани. Вони до 1891 року продавали грецькі та римські античності, знайдені на території Північного Причорномор'я.

Брати мріяли про збагачення і тому переїхали до Очакова, де велися розкопки стародавньої Ольвії. Гохмани викуповували знайдені цінності, щоб перепродати їх колекціонерам. Згодом брати відкрили майстерню з виготовлення підроблених антикварних виробів. Спочатку вони почали виготовляти плити з давньогрецькими написами. У 1895 році Шепсель Гохман вигадав свою найбільш відому аферу, замовивши в одеського ювеліра Рухомовського за 1800 рублів золотий шолом-корону в античному стилі.

1896 року Гохман представив виріб Віденському музею як "тіару скіфського царя Сайтаферна", зроблену майстрами причорноморського давньогрецького міста Ольвії, яку було знайдено під час розкопок. Віденський музей не зміг викупити цю тіару, тому її повезли в Париж, де її купив Лувр. Так Лувр купив підробку за 200 тис. франків.

У Луврі згодом виявили, що це підробка та певні розслідування це підтвердили.

Після цієї історії з тіарою Шепсель припинив свою участь у "сімейному бізнесі" і уникнув в'язниці, обіцявши дати свідчення, якщо його не притягнуть до відповідальності. Лейба Гохман продовжував торгувати підробками, але вже зі срібла.

Наразі в цьому будинку проживають люди, на перших поверхах знаходяться комерційні та офісні приміщення, а також школа-гімназія.

Провулок Чайковського: готель “Північний” чи в’язниця для одеситів?

Провулок назвали на честь видатного композитора Петра Чайковського у 1946 році. Чайковський перебував у місті під час гастролей 1889 року та проживав у Готелі «Північний», будівля якого розташована у провулку Чайковського, 12, що підтверджує меморіальна дошка на будинку.

Власне про цю будівлю йтиме мова.

Будинок №12, колишній готель "Північний", спорудили ще у 1870 році. Станом на 1909 рік тут було понад 60 номерів, ціни на які починалися з 1 рубля 50 копійок та вище. Там також був ресторан-кафе та садок із відкритою сценою. Володів готелем А.С. Ящук.

У готелі "Північний" зупинялися та проживали деякий час такі відомі особистості, як П.І. Чайковський, А.П. Чехов, композитор М. Лисенко та письменник Ю.К. Олеша. Також у цьому будинку жив і помер у 1871 році від запалення легенів видатний педагог Костянтин Дмитрович Ушинський.

Під час австро-німецької окупації міста, у 1918 році, готель використовували як в'язницю.

У 1931 році в будівлі відчинили Театр Юного Глядача (ТЮГ), який згодом переїхав на вулицю Грецьку.

Наразі у цьому будинку розміщені різноманітні організації, офісні приміщення, кав’ярня та інше.

Вулиця Канатна: тут проживав Шолом Алейхем

Будинок, де проживав видатний представник єврейської літератури Шолом Алейхем (насправді Соломон Рабинович), вважається однією з прикрас Канатної вулиці. На початку ХІХ століття будівля була однією з найбагатших в Одесі.

Коли сім'я Шолома Алейхема переїхала до Одеси в жовтні 1891 року, вони оселилися на вулиці Канатній № 26 і проживали там до травня 1893 року. У 1892 році у письменника народилася донька Маруся, а під час перебування в Одесі він активно співпрацював з місцевими газетами "Одесский листок" та "Одесские новости".

Під псевдонімом "Сер Соломон Рабинович" Шолом-Алейхем публікував у газеті "Одесский листок" свою роботу "Типи малої біржі", яка стала початковим матеріалом для його роману "Менахем-Мендл". Невдалі комерційні операції змусили Шолома-Алейхема звернутися до літературної діяльності і дали йому можливість проникнути в механіку біржі, щоб більш ефективно розкрити її соціальну сутність у своїх творах, особливо в романі "Менахем-Мендл".

Під час проживання в Одесі Шолом-Алейхем також співпрацював з іншим виданням, "Одесскими новостями", де він опублікував 25 віршів у прозі. У 1905 році Шолом-Алейхем уклав договір із діячами єврейського театру про створення в Одесі художнього театру. Однак театр закрили за доносом одеського цензора, який визнав п'єси Шолом-Алейхема занадто тенденційними.

Хоча подальша біографія та творчість Шолома-Алейхема не пов'язані з Одесою, місто не забуло великого єврейського письменника. У 1910 році в Одесі видали "Святкову бібліотеку Шолома Алейхема", що присвячена 25-річчю його письменницької діяльності.

Повернемось до будинку, де проживав письменник. Деякі місцеві жителі стверджували, що він оселився в квартирі на останньому поверсі, яке слугувало “горищем”. За словами одеситів, він був людиною надто скромною, тому й обрав таке житло, попри те, що в будинку проживали багаті люди.

Він навіть згадував будівлю в деяких своїх архівних записах.

"Будинки піднімаються до небес, пів години потрібно пройти по залізних сходах, щоб дістатися до своєї квартири", – писав він.

Справді, сходи у цьому будинку дуже великі й широкі. Піднімаючись до вершини під скляним дахом, можна побачити широкі сходи, освітлені ліхтарем.

Сучасний будинок на Канатній № 26 має квартири, що з'явилися лише недавно. Колишнє “горище” також викупили люди та зробили в ньому сучасний ремонт.