Здається, попит на IT навчання високий як ніколи

Але це збільшує конкуренцію на ринку праці фахівців-початківців. 

Ми вирішили дізнатись про пошук роботи без досвіду та під час війни з перших рук. 

Анастасія Жаданюк, випускниця курсів Основи Web дизайну та UI/UX дизайну у Hillel IT School та Graphic Designer в Aprostir Marketing Agency, розповідає, як вона потрапила в IT, як проходило навчання та як їй вдалось знайти роботу. 

Я вирішила стати дизайнером, тому що ще з дитинства мені подобалось працювати у графічних редакторах. У мене був стареньний комп’ютер з Photoshop 7, і я редагувала фотографії, використовувала різні ефекти, малювала однокласникам зелені очі та татуювання. Я зрозуміла, що хочу цим займатись, але все не так вийшо, як я хотіла. 

Після школи я пішла у педагогічний університет на факультет фізичного виховання. 

Працювала в Артеку, а в 2016 році почала працювати у школі. 

Але у вчителів обмеженний кар’єрний зріст - ти можеш стати завучем, а потім директором, та й все. 

Так що я почала дізнаватись про IT професії та шукати курси. 

Я обрала Hillel IT School, тому що пам’ятаю школу за часів, коли я жила в Одесі.

Курси почались 8 вересня, до повномасштабної війни, тож офлайн навчання стало онлайн навчанням. 

Мені навіть це допомогло відворіліктись від війни, тому що хоча б дві години лекції я не читала новини, а займалась дизайном. Я продовжувала навчатись, бо знала - війна колись закінчиться, а знання потрібні вже.

Після базового курсу я пішла на просунутий - UI/UX дизайну. Наприкінці другого курсу я почала шукати роботу. 

Шукала на великих ресурсах та відгукувалась на вакансії, які надсилала школа. Але у мене виникло замкнуте коло - усім потрібен був досвід, а де його взяти, якщо на работу без нього не беруть? 

Після початку повномасштабної війни компанії не були готові брати трейні або джунів, ситуація на ринку була складна, тож я навіть думала чекати закінчення війни, а потім вже шукати роботу.

Першу співбесіду я проходила прямо на уроці фізкультури. Тож я попросила дев'ятикласників тихо посидіти та потримати за мене кулачки, а сама пішла проходити інтерв’ю. Я дуже нервувала, голос у мене тремтів, але загалом такі співбесіди закінчувались нічим. Навіть зворотнього зв’язку не було. Тож я просто сподівалась, що наступна буде успішніше.

Ось коли мені давали тестові, я раділа та дуже стралась їх гарно виконати, тому що потім додавала такі роботи у портфоліо.

Найскладніше, що я робила - сайт арабського інтернет-магазину. На такому сайті увесь контент повинен бути відзеркаленим з європейської перспективи.

Ще однією проблемою була англійська мова, багатьом компаніям треба, щоб дизайнер розмовляв з закордонним клієнтом. Тому вчіть англійську - вона дуже потрібна в IT. 

Роботу я шукала півроку. За цей час я пройшла 10-15 співбесід, пройшла 30 тестових завдань, а кількість своїх відгуків на вакансії я навіть рахувати не стала.

В мій перший день на роботі, а я працюю дистанційно, я виспалась як слід. Перший свій таск я зробила дужа швидко, був у мене такий пунктик. Ця робота взагалі була розрахована на цілий день, щоб не поспішати, а робити все якісно. А я за дві години все зробила, а мені кажуть: “Це все, звичайно, добре, але треба зробити правки”. 

Тож я заспокоїлась та зрозуміла, як це все працює. Мабуть, це в мене зі школи ще залишилось.

Я дуже рада, що знайшла в собі сили піти в IT. Робота в школі була дуже стресовою, не можу сказати, що дизайн це спокійна робота, особливо коли отримуєш 33 правки. Але таку роботу можливо зробити, пояснити щось колегам, і тебе послухають, а не як в школі.

Тим, хто зараз шукає роботу, маю декілька побажань. Головне - знайти свою підтримку. Знайти свою мету. Зважити усі “за” та “проти” та обрати “за”, тому що тут, в IT, класно.

https://blog.ithillel.ua/videos/from-teaching-physical-education-to-web-design