Яна Матвійчук: спрощення отримання дозволу на зброю — шлях до повноцінного захисту прав українців

Отримання дозволу на зброю в Україні — ще той «квест». І якщо свідомий українець захоче пройти його без хабаря та з повним дотриманням законності процедури, йому варто запастися терпінням та… кількома місяцями часу. І це — в умовах повномасштабної війни, коли право на зброю та на захист має бути першочерговим для кожного громадянина! Чи можна отримати дозвіл на зброю у 2023 році просто та швидко? Поки що ні, але є шанс все змінити.

Українська підприємиця, координаторка всеукраїнського руху «Українцям зброю» Яна Матвійчук закликає підписати петицію про спрощення процесу отримання дозволу на купівлю, зберігання та використання зброї. Насправді нам давно пора позбавитися принципу, нав’язаного ще тоталітарним минулим: коли зброя могла бути лише у «обраних». В умовах нових ризиків та викликів це право має бути доступне всім, хто на нього претендує.

Спрощення отримання зброї в Україні: чи справді це потрібно?

Ще донедавна у суспільстві точилося багато конфліктів щодо необхідності повноцінної легалізації зброї. Та все змінилося з наближенням загрози, а потім — з повномасштабною війною. Опитування, проведене у «Дії» у 2022 році, показало однозначний результат: майже 60% українців хочуть мати право на спрощену процедуру отримання зброї. На необхідності спростити й узаконити цей процес наполягав і міністр оборони Олексій Резніков.

Проте не можна сказати, що «нація прозріла», а маніпуляції у суспільстві зникли. Багато представників влади та «лідерів думок»  досі проштовхують через ЗМІ та соцмережі думку про те, що «дурні українці озброяться та перестріляють одне одного». Насправді у цієї маячні лише один сенс — не допустити розширення прав громадян. Адже спрощення отримання дозволу на зброю — це:

• самозахист. У багатьох випадках поліція не може забезпечити належної та своєчасної реакції. Легальна зброя дозволяє людям захистити себе та своїх рідних від злочинців та інших загроз (і від окупантів теж!);
• запобігання злочинам. Зброя у громадян може діяти як засіб профілактики правопорушень, оскільки потенційні злочинці можуть утримуватися від нападу на озброєних людей (найкращий приклад — мізерна статистика злочинності у штатах США, де право на зброю реалізоване максимально);
• захист громадянських прав. Озброєну націю ніколи не очолить тиран. Жоден представник влади не зможе порушити конституційні права чи нав’язати обмежувальні закони.

«Я впевнена: якби чітка та проста та процедура легалізації зброї в Україні була впроваджена заздалегідь, ми б уникнули багатьох сумних наслідків повномасштабної війни», — стверджує Яна Матвійчук. — «Зокрема, ворогу не вдалося б настільки швидко окупувати Київщину, південно-східні регіони держави. Люди стримували танки голими руками. Уявіть ефект, якби вони зустрічали окупантів з напівавтоматичними карабінами».

Дозвіл на зброю в Україні: закону немає, логіки — теж

Отримання дозволу на зброю у нас не регулюється профільним законом, бо його… ще не прийняли. Натомість є накази МВС, які встановлюють порядок дій. У 2022 році процес трохи спростили, проте це стосується лише обмеженої категорії зброї. Тож зараз для отримання омріяної «зеленки» (за якою дозволяється купити зброю) та «червоної книжечки» (яка дає право на використання та зберігання) треба:

1. Отримати довідку про те, що ви здатні користуватися зброєю. Для цього необхідно пройти огляд у державній установі. Так-так, з обов’язковою флюорографією та всім іншим.

2. Пройти тест на знання правил користування зброєю та безпеки, а також тест на відповідальність за її використання. Для цього потрібно звернутися до відповідної ліцензованої навчальної установи. В Києві їх небагато, в регіонах — взагалі катма. «Навчання» у більшості заключається у схемі «заплати, а ми тобі довідку зляпаємо».

3. У проміжку треба купити сейф для зберігання майбутньої зброї та отримати «папірець» від дільничного про те, що він погоджує його наявність.

4. Подати заяву на отримання дозволу на зброю до відділу поліції за місцем проживання. За фактом — лише за місцем прописки. Тож якщо ви десять років живете у Києві, але прописані в Червоних Дубках — доведеться їхати на малу батьківщину (або платити хабар).

5. До заяви треба прикріпити квитанції про сплату держмита. Внести кошти можна лише через касу певного банку. Жодних онлайн-платежів та електронних чеків!

6. Близько місяця займає очікування відповіді. За фактом — може бути довше, адже проблеми нестачі бланків ніхто не скасовував.

З «зеленкою» можна купити зброю, а потім — нова процедура і близько місяця очікування на «книжечку».

«Я принципово вирішила пройти процес без жодних намагань «спростити» процедуру», — розповідає Яна Матвійчук. — «В результаті витратила пів року. Так довго — через те, що не встигла купити зброю і протермінувала «зеленку». Довелося робити все заново. Як і всі державні процедури, ця занадто забюрократизована, нелогічна і, здається, спеціально «заточена» під те, щоб людині хотілося дати хабаря, а не мучитися у чергах».

Проблему можна розв’язати. І це — відповідальність кожного

В Україні можна спростити процедуру отримання дозволу на зброю. Ба більше: це дозволить державі витрачати менше, а заробляти більше. Достатньо лише створити єдину базу та дати права представникам збройних крамниць видавати дозволи на основі водійських посвідчень покупців. Чому? Бо для здачі «на права» громадянин теж проходить медкомісію та надає МВС всі дані про себе. Навіщо тоді повторювати процедуру?

Це:

1. Значно спростить процес легального отримання зброї.

2. Дасть змогу оптимізувати дозвільні центри МВС та перенаправити гроші платників податків на важливіші справи.

3. Значно збільшить бюджет шляхом активізації легального продажу зброї. Частина продавців та покупців за таких умов вийдуть з тіньового ринку та почнуть сплачувати податки й мита.

Перший крок — підписання петиції», — закликає Яна Матвійчук. — «Українці навесні 2022 року довели, що можуть безпечно користуватися зброєю, добровільно стаючи на захист своїх міст. Пора нам здобути право на захист без штучних перепон. Підпишіть петицію: ми маємо впевнено та одноголосно заявити про наші вимоги!»