Хто відбирає хліб у одеських хлібопекарів

На Одещині 10 великих виробників хліба, а по місту понад 500 торгових точок, де  свою продукцію пропонують пекарні супермаркетів та безліч приватних булочних. Наші хлібопекарі можуть за добу забезпечити хлібом дві Одеські області. Крім того, вони допомагають армії та людям, які пройшли окупацію. Здається, більше ніж достатньо. Але сьогодні хлібні підприємства міста переживають, що не зможуть утриматися на місцевому ринку та з жалем змушені відправляти працівників у відпустку за власний рахунок. А все тому, що нашим пекарям «надають допомогу» столичні.

"Київхліб" увійшов до Одеси ще до війни. У мирний час ця тема і не порушувалася б взагалі: ринок є ринок. Але війна вносить свої корективи та прописує інші правила. З боку киян конкуренція є безрозсудною, вважають одеські виробники хліба. Упевнені, що столичні гості намагаються витіснити їх із місцевого ринку, чим шкодять Одесі.

«Інакше як диверсією я не можу назвати дії «Київхліба» у воєнний час. Якщо в них дійсно вийшло б видавити нас з ринку, то в результаті Одеса ризикує залишитися без хліба. Наші пекарі виробляли та продовжують виробляти хліб під звуки сирен та вибухів, бо технологічний процес не дозволяє залишити виробничу лінію та сидіти у бомбосховищі. Ми самостійно забезпечували та продовжуємо забезпечувати потреби міста та області у стратегічному продукті», - обурений експансією «Київхліба» Ігор Чаповський, директор ТОВ «Агроком».

За такого розкладу виникає низка питань. Якщо хліб відноситься до швидкопсувних продуктів, а упакована продукція, без хімічних добавок, зберігається день-два, то який сенс щодня гнати хліб на відстань 500 км через блокпости в область, яка, на щастя, забезпечує хлібом себе сама? А головне, навіщо це робити в той період, коли в країні війна, коли проблеми з пальним, яке гостро необхідне насамперед фронту та об'єктам критичної інфраструктури?Навіщо докладати стільки зусиль, коли поруч області-сусіди, які пережили окупацію і потребують такої допомоги? І якщо у столиці «Київхліб» продає свою продукцію дорожче, ніж в Одесі, то у чому вигода? Запитань багато. І сам собою напрошується висновок, що такий спосіб конкурувати веде лише до зростання собівартості місцевої продукції та її витіснення з ринку.

«Методи боротьби «Київхліба» нагадують «асвободителів-рятувальників» із сусідньої держави. А торгові об'єкти думають про миттєву вигоду, вводячи на полиці магазинів столичну продукцію. Але вони мають зрозуміти, до чого це призведе у перспективі. Якщо продукцію місцевого виробника витісняють з полиць одеських магазинів, то ми змушені скорочувати виробництво, відправляти людей за свій рахунок у відпустку і надалі скорочувати штат, збільшуючи безробіття.Так вони ж завтра перестануть купувати в супермаркеті мило, зубну пасту, картоплю, ковбасу, молоко – їм просто не буде за що. Магазини почнуть зазнавати збитків. Давайте ж підтримувати один одного. У всіх війна, і підприємствам критичної інфраструктури необхідно зберегти себе та свої потужності», – дивується Віталій Добровольський, директор ТОВ «Одеський хлібозавод №4».

І ще про стратегічний підхід. Одеські пекарі наповнюють місцевий бюджет. Щойно Україна переможе, кошти знадобляться на відновлення аеропорту, Дністровського мосту, НПЗ, відбудову зруйнованих в області об'єктів інфраструктури. І щастя, якщо цей список не збільшиться: війна ще не скінчилася. Якщо одеським хлібозаводам доведеться знизити свої потужності, цей крок позначиться і на бюджеті області.

А якщо, не дай Боже, у нас загостриться ситуація, то столичні пекарі до нас не доїдуть,  а наші потужності будуть геть втрачені. За такого сценарію і область і наші захисники залишаться без хліба!

 Йде війна. І є сенс не підривати один одного, не встромляти палки до колеса. Давайте відкладемо конкуренцію, особливо у критично важливих сферах, до «після Перемоги».

Одеські пекарі дуже сподіваються, що місцеві споживачі їх підтримають і влада знайде рішення нас час воєнного стану.