Про язык и мову в Одессе

Законодательная инициатива перевести все СМИ в формат украинского языка сама по себе ожидаема и, наверное, правильна. Однако, делать реформу сейчас вряд ли стоит считать уместным и для этого есть определенные причины.

Постараемся объяснить одновременно и на русском языке і українською мовою.

Немає проблем, але...

Взагалі, Одеса жодним чином не відповідає і, більше того, ніколи не відповідала міфам "русского мира" про російське місто. Тобто, українська мова тут ніколи не була чужою, як мінімум, нею говорили і Пересип, і Слобідка, і села на Фонтані... Зрештою, українських гайдамаків і юнкерів підтримало все місто в 1918 році. Та що там говорити, коли на Кубань саме звідси вирушили козаки-нерубаї під керівництвом отамана Головатого, а їхні батьки брали штурмом турецький Хаджибей і приймали до козацтва самого Дюка Рішел"є...

Тобто, говорити російським пропагандистам можна що завгодно, вибирати з історії тільки окремі сторінки, але суті правди це не змінить, як не змінює і того, що в сучасній Одесі ще не було випадку, щоби люди не розуміли, коли до них звертаються українською мовою, або ще ніхто не сів у не той потяг, бо на залізничному вокзалі всі оголошення ведуться суто українською.

Втім, це лише частина нашого повсякденного життя з переважно українським радіоефіром і переважно українською діловою мовою.

Насправді все набагато складніше... Те, що більшість вишів перейшли на українську мову, поки що не зламало фактору російської домінанти в мові у студентів не лише через те, що сайти в Одесі виходять російською мовою. Більше того, в місті є кілька ЗМІ, які працюють в електронному сегменті українською і це жодним чином не применшує їх значення. Решта ж журналістів беруть україномовні релізи і перекладають їх для своїх стрічок новин, що також зробити не важко.

Важче пояснити інше - чому при такій мовній політиці в місті залишається найбільша мережа кінотеатрів, де американські й європейські фільми йдуть виключно з російським перекладом. І тут не треба говорити про звички дивитися фільми російською... Зрештою, це не фільми російського виробництва і такі у нас не перекладають...

Мабуть, дивно при цьому будуть виглядати афіші російською на україномовних сайтах? Точно дивно. Дивно буде бачити й 99% російськомовної преси на газетних розкладках, при тому, що сайти будуть виключно україномовними.

Так чи змінить це порядок речей? Навряд.

Чи як будуть виглядати переклади на українську цитат місцевих держслужбовців, які навіть на рівні мера, губернатора і голови облради не можуть говорити державною мовою, а якщо і перейдуть, то журналістам буде вдвічі складніше - спробувати передати суть промови.

Тобто, як всі ми прекрасно бачимо, це чергова, м"яко кажучи, дивакувата реформа, яка розрахована не на кінцевий результат, а на процес, який, з рештою, лише імітуватиме реформу.

Проблемы есть и они не в Интернете

Да, Украина сейчас воюет. Воюет в частности и с "русским миром", где вопросы языка вынесены на знамена агрессора. Но вряд ли вопросами переводов интернет СМИ удастся одержать хотя бы незначительную тактическую победу, не говоря уже о стратегических целях.

Тем более, что со времен революции 1917 года, СМИ выполняют функции не только информативные, но и агитационные. И к тому же врагу или сомневающемуся нужно объяснять свою позицию без переводчиков. В конце концов - это, пока, одно из главных преимуществ Украины. Мы, в отличие от них - всегда знаем, чем занимаются они, как они строят свои информационные атаки. А они - нет.

Повторюсь, русский язык в Украине и так не имеет шансов, поскольку украинское государство должно и обязано обеспечить языковые права носителей культуры государствообразующего этноса, а также крымских татар и крымчаков, которые не имеют собственной государственности, но живут на территории Украины.

Для все других языков - есть государства, которые и должны обеспечивать права их носителей. И в этом нет никакого конфликта.

И не только СМИ в самое ближайшее время перейдут на государственный язык, ибо это логично и нормально. а вот поддержанием родного языка станут заниматься разнообразные национально-культурные общества. И это такой же естественный процесс, как и паспортизация граждан Украины и всеобщий документооборот.

Однако, государству сейчас уже стоит навести порядок в этой сфере. Не будет безболезненного перехода, если чиновники всех уровней на работе будут вести официальное общение на государственном языке, иностранные фильмы будут переводиться исключительно на государственный язык, у нас не будет антиукраинских религиозных общин и объединений коллаборационистов. Вот тогда этот процесс будет естественным и безусловно безболезненным.

И еще одна важная деталь. Если даже Закон Украины обяжет переходить на украинский язык электронные СМИ, вряд ли это будет иметь ожидаемый эффект. Ведь многие сайты в Украине вообще не зарегистрированы и некоторые даже созданы исключительно для подрывной деятельности. 

Их уже сейчас не могут привлечь в суд по вполне конкретным обвинениям. Стоит ли думать, что они послушно вдруг перейдут на украинский язык? Это смешно! То есть меры так и будут половинчатыми, а если буквально - катализатором в костер мифа российской пропаганды о "насильственной украинизации".