Історія: Від комерції до високого мистецтва
Будівля, у якій сьогодні розміщується філармонія, спочатку мала зовсім інше призначення. Вона була зведена як Нова купецька біржа. Наприкінці XIX століття Одеса переживала неймовірний економічний підйом, і стара біржа (де зараз розташована Міська рада) вже не могла вмістити всіх комерсантів.
Будівництво тривало з 1894 по 1899 рік. Проект був обраний на всесвітньому конкурсі, де переміг ескіз віденського архітектора Вікентія Прохаски. Проте остаточне доопрацювання та керівництво будівництвом взяв на себе легендарний одеський зодчий Олександр Бернардацці. Саме він надав споруді того неповторного вигляду, яким ми милуємося сьогодні.
У 1946 році, після завершення Другої світової війни, будівлю було остаточно передано Одеській філармонії, що символізувало перетворення ділового центру міста на культурний.
Архітектурна магія
Стиль будівлі визначають як італійську (венеціанську) готику з елементами ренесансу. Архітектори надихалися Палацом дожів у Венеції, що проявляється у формі вікон, лоджій та витонченому декорі фасаду.
-
Фасад: Оздоблений мармуром, керамічною плиткою та вітражами. Над головним входом можна побачити знаки Зодіаку, що символізують плин часу та вічність.
-
Внутрішній дворик: Його часто називають «Італійським двориком». Це камерний простір з аркадами, де панує особлива затишна атмосфера. Спочатку тут планувалися відкриті торги, а сьогодні дворик іноді використовується для літніх концертів.
-
Символізм: Оскільки будівля будувалася для купців, у декорі часто зустрічається жезл бога торгівлі Меркурія (кадуцей) та зображення якорів — символів морської торгівлі.
Концертна зала: Акустичне диво без цвяхів
Головною гордістю філармонії є її Велика зала, розрахована на 1000 місць. Це місце оповите легендами та технічними секретами:
-
Стеля з ліванського кедра: Величезна підвісна стеля залу зроблена з дорогоцінного ліванського кедра без жодного цвяха. Вона розписана вручну та позолочена, що створює враження справжнього мистецького неба над глядачами.
-
Акустика: Існує міф, що акустику в залі спеціально зробили «поганою», аби комерсанти на біржі не чули розмов один одного. Насправді ж, зала має чудові акустичні властивості для симфонічної музики, хоча її конфігурація («shoebox» — коробка для взуття) і вимагала від музикантів особливого підходу.
-
Живописні панно: Стіни зали прикрашають шість монументальних панно художника Миколи Каразіна, що зображують сцени торгівлі різних епох та народів.
Культурне значення та колективи
Сьогодні філармонія має ім’я видатного скрипаля Давида Ойстраха, який народився в Одесі. У цих стінах виступали світові зірки: Ференц Ліст, Володимир Горовиць та багато інших. Провідні колективи філармонії:
-
Національний одеський філармонійний оркестр — один із найвідоміших колективів України, який тривалий час очолює американець Хобарт Ерл.
-
Камерний оркестр.
-
Ансамбль української музики, пісні і танцю «Чайка».
-
Різноманітні лекторії та дитячі музичні абонементи.
Чому це місце варто відвідати?
Філармонія — це точка перетину історії, архітектури та звуку. Навіть якщо ви не є фанатом класичної музики, сюди варто прийти на екскурсію або вечірній концерт, щоб:
-
Побачити бюст Бернардацці, встановлений вдячними одеситами прямо біля входу.
-
Відчути прохолоду мармурових сходів і велич вітражного скла.
-
Почути, як оживає історія міста під звуки симфонії.
