В Одесі під час розкопок на Приморському бульварі науковцям вдалося знайти одну з веж Хаджибейського замку, місце розташування якої залишалося загадкою понад два століття.
За інформацією від ректора Університету Ушинського, доктора історичних наук Андрія Красножона, знахідка дозволила вперше за 240 років не лише точно локалізувати оборонний комплекс, а й встановити його реальні розміри. Це відкриття вже називають одним із найважливіших для історії міста за останні десятиліття.
Під бруківкою Одеси приховувався середньовічний замок
Місце для пошуку вежі визначили ще торік після ретельного аналізу історичних карт XVIII століття та результатів попередніх археологічних досліджень. Цьогоріч ця гіпотеза підтвердилася.
Науковці виявили фундамент вежі, який майже не постраждав за століття. Зберігся навіть перший ряд кладки, хоча частину споруди пошкодили старий зливовий колектор XIX століття та сучасні комунікації.
Діаметр споруди становив приблизно 8 метрів, а товщина її стін сягала 2,5 метра. Археологи також зафіксували дерев'яні армуючі балки, скріплені кованими металевими стрижнями — характерну технологію середньовічного будівництва.
Під час розкопок знайдено османську плінфу, фрагменти «татарської» черепиці, а також срібну монету султана Абдул-Хаміда І, датовану 1785 роком. Дослідники зазначають, це значить, що вежу якщо й не збудували османи, то як мінімум активно експлуатували у XVIII столітті.
Із зовнішнього боку фундаменту археологи виявили господарську яму із золотоординським глеком другої половини XIV століття. Вона свідчить, що 700 років тому на місці Приморського бульвару вирувало життя.
Окремим відкриттям стало виявлення артилерійського двору, де знайшли російську монету 1761 року. Вона допомагає точніше датувати окремі етапи перебудови фортифікаційного комплексу.
Після аналізу всіх матеріалів археологи дійшли висновку, що більша частина Хаджибейського замку досі прихована під сучасною бруківкою Приморського бульвару. За попередніми оцінками, фортеця мала розміри близько 32×37 метрів, що навіть трохи перевищує площу цитаделі Аккерманської фортеці. Водночас питання точного часу будівництва самого Хаджибейського замку поки що залишається відкритим і стане предметом подальших досліджень.
Читайте також:
Граніт із Неаполя, пам'ять про де Рібаса та дух Одеси: чим особлива Дерибасівська, - ФОТО