Вулиці Одеси мають пам’ять, що зберігає голоси поколінь, запахи епох і сліди людей, які формували характер міста. Велика та Мала Арнаутські займають особливе місце в цій ніші, адже вони не лише відображають історію міграцій і торгівлі, а й стали символом міського фольклору, гумору та навіть авантюризму.
Сьогодні про ці вулиці відомі далеко за межами України. Але за жартами про контрабанду і "справжню Одесу" прихована захоплива історія, яка почалася ще наприкінці XVIII століття.
Походження назви: хто такі арнаути і як вони з’явилися в Одесі
Історія Арнаутських вулиць нерозривно пов’язана з появою в регіоні особливого етнічного явища — арнаутів. Спочатку цим словом в Османській імперії називали албанців-християн. Згодом поняття розширилося і стало означати різних вихідців із Балкан, тобто греків, болгар, сербів, які залишали свої домівки через релігійний тиск.
Після підписання Кючук-Кайнарджійський мирного договіру у 1779 році ситуація змінилася. Російська імперія отримала нові території на півдні та почала активно заселяти їх переселенцями.
Саме тоді арнаутів запросили оселитися на нових землях. Вони були не просто мігрантами — це були військові, моряки, ремісники й торговці, які швидко інтегрувалися у життя регіону.
У 1790-х роках за ініціативи Платона Зубова та за участі Йосипа де Рібаса було створено Арнаутську слободу. Саме вона згодом дала назву двом вулицям. Арнаути отримували землю, але за умови служити у війську. Вони формували військові підрозділи, працювали у флоті та водночас розвивали торгівлю. Так і зародилася не просто громада, а цілий культурний шар, який вплинув на формування Одеси як мультикультурного міста.
Велика і Мала Арнаутська: формування вулиць і міського простору
Велика та Мала Арнаутські виникли як частина цієї слободи, але поступово стали повноцінними міськими артеріями. Існує кілька версій, чому одна вулиця стала "великою", а інша — "малою". Найпоширеніша пояснює це не розмірами, а соціальним поділом:
- Велика Арнаутська — місце проживання флотських команд і більш статних військових.
- Мала Арнаутська — територія піхоти та кавалеристів, серед яких було більше людей невисокого зросту.
Обидві вулиці розвивалися паралельно, але виконували різні функції в житті громади. Згодом цей поділ втратив значення, але назви залишилися.
Важливо зазначити, що Велика Арнаутська спочатку була довшою. Після введення режиму порто-франко її частину відокремили, що змінило структуру вулиці.
У XIX столітті обидві вулиці активно забудовувалися. З’явилися житлові будинки, крамниці, ремісничі майстерні. Особливо жваво розвивалася Велика Арнаутська. Вона перетворилася на центр торгівлі та підприємництва.
Тут можна було знайти практично все: від продуктів до технічних новинок. Саме на Великій Арнаутській відкривалися представництва іноземних компаній і працювали склади великих виробників. Однією з цікавих деталей було те, що в одному з офісів встановили телефон — справжню рідкість на той час.