На Одещині попрощалися з поліцейським Сергієм Маглою, який загинув на Донеччині, захищаючи Україну. Життя бійця стрілецького батальйону поліції Одещини обірвалося 11 серпня від тяжких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання унаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Сергієві назавжди буде 35. У нього залишилися мати, троє синів та дружина.
У рідному селищі Бессарабському провели в останню путь 16 серпня поліцейського Сергія Маглу, який загинув на війні. На церемонії були присутні рідні, друзі, колеги, керівництво поліції та місцеві жителі. Люди прийшли, щоб вшанувати пам’ять про старшого лейтенанта поліції, який до останнього залишався вірним присязі. Проводжали поліцейського живим коридором.
Заступник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Олександр Мірошниченко висловив співчуття родині загиблого та зазначив: "Сьогодні ми прощаємося з Сергієм Маглою – нашим побратимом, мужнім офіцером поліції, який віддано служив своєму народові та своїй державі. Його служба була не просто професією, а глибоким внутрішнім покликанням. Він завжди був там, де потрібна допомога, де вирішується доля людей. Сергій жив так, щоб кожен почувався у безпеці. Його професійність, людяність і вірність присязі стали прикладом для всіх, хто носить стрій. Ми назавжди збережемо пам’ять про його відвагу та незламну любов до Батьківщини. Він залишив по собі не лише спогади, а й моральний орієнтир – як служити, як жити, як бути гідним. Висловлюю щирі співчуття близьким. Нехай Господь дасть вам сили пережити цю втрату, а душа Сергія знайде спокій. Світла йому пам’ять. Герої не вмирають".
У пресслужбі ГУНП Одещини розповіли, що Сергій Магла з 2010 року працював у поліції Болградщини, зокрема інспектором сектору реагування патрульної поліції та дільничним офіцером. Його добре знали в рідному краї як чесного, порядного, професійного правоохоронця, який завжди був готовий допомогти.
До лав стрілецького батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Одеській області Сергій добровільно вступив у червні 2024 року. Він пішов на передову, щоб боронити мирне життя вже всієї України.
У пам'яті колег Сергій залишився як людина, яка ніколи не залишала інших у біді. Як людина, яка мала добре серце. Його поважали, йому довіряли, його любили.
У Сергія залишилися мати, дружина та троє синів. Найменший народився лише кілька місяців тому.