Черговий обвал на 16-й станції Великого Фонтану ледь не коштував людині життя. Але небезпечні процеси на одеському узбережжі почалися не цього літа — про тріщини, зсуви та загрозу падіння великих масивів породи фахівці говорять роками.
Журналісти 048.ua зібрали дані попередніх геологічних обстежень та з'ясували, які ділянки узбережжя Одеси вже потрапляли до переліку проблемних і чому навіть після років відносного спокою небезпека може повертатися.
Чоловіка засипало просто біля моря
13 серпня на 16-й станції Великого Фонтану обвалилася частина схилу. Великий камінь та ґрунт упали на чоловіка, який перебував унизу.
Очевидці встигли витягнути постраждалого ще до прибуття рятувальників. Чоловіка госпіталізували у важкому стані.
На перший погляд це могло виглядати як раптовий обвал. Однак саме ця частина одеського узбережжя роками фігурує у матеріалах геологічних спостережень як проблемна.
Про небезпеку на 16-й станції говорили роками
Ще в офіційній регіональній доповіді про стан навколишнього природного середовища Одеської області за 2016 рік фахівці детально описували ситуацію на 16-й станції Великого Фонтану.
На ділянці біля тодішнього санаторію МНС фіксували повільні деформаційні зміни вапнякової стінки. У 2014 році тут уже обвалювалися великі брили вапняку — вони падали на нижню частину схилу та пляж.
Навіть після цього загрозу не усунули. В офіційній доповіді небезпечною називали ділянку завдовжки майже 300 метрів. У зоні потенційного обвалу перебували пляж, кафе, літні споруди та ґрунтова дорога.
Минуло десять років, але проблема нагадала про себе знову.
У травні 2026 року на схилі біля пляжу «Золотий берег» місцеві жителі помітили нову велику тріщину. Геолог Дмитро Жданов тоді пояснював, що відокремлена частина породи зрештою обвалиться.
Фахівець звертав увагу на особливість місцевого вапняку: вода потрапляє у тріщини, взимку замерзає та розширюється, через що невеликі пошкодження поступово збільшуються. Додатковими чинниками можуть ставати вібраційні навантаження, зокрема вибухи у прибережній зоні.
Через три місяці на 16-й станції стався новий обвал.
Не лише 16-та станція: де ще фіксували небезпечні процеси
16-та станція Великого Фонтану — далеко не єдина проблемна точка на карті одеського узбережжя.
Офіційні геологічні спостереження минулих років показують цілий ланцюг ділянок, де фіксували тріщини, абразію, деформації або зсувні процеси.
12–13-та станції Великого Фонтану
У районі вулиці Гаршина та Ванного провулка фахівці звертали увагу на навантаження на схил через багатоповерхову забудову. Тут також фіксували абразійний розмив берега.
На цій ділянці природної пляжної зони практично немає, а берег захищений бетонною хвилевідбійною стіною.
Дача Ковалевського
Ще одна проблемна територія — район Дачі Ковалевського між вулицями Вітрова, Набережною та Береговою.
Під час геологічних обстежень тут фіксували постійну зону зсувних деформацій. Їхні сліди були помітні не лише на самому схилі, а й на стінах будівель, дорогах та інших об'єктах інфраструктури.
Причиною називали активізацію абразійно-зсувних процесів на незахищеній частині узбережжя.
Мис Великий Фонтан
На мисі Великий Фонтан фахівці також документували відокремлення частини ґрунтового масиву від плато. Площа такого фрагмента становила близько 40 квадратних метрів.
Загалом ділянку узбережжя від Великофонтанської балки до мису Великий Фонтан в офіційних документах називали територією, де зберігалася загроза обвалу вапнякового масиву.
Спуск з провулка Азарова
Проблеми фіксували й ближче до центральної частини узбережжя.
На спуску з провулка Азарова геологи спостерігали повільне розширення вже існуючих деформаційних тріщин. Вони були помітні одразу у верхній, середній та нижній частинах схилу.
Від вулиці Чорноморської до нижньої частини схилу
Зсувонебезпечною у документах називали й територію від вулиці Чорноморської, 1 у напрямку нижньої частини схилу.
На кам'яних сходах тут були помітні сліди повільних зсувних деформацій різного напрямку.
Провулок Шампанський
На серпантинній дорозі, що веде від Шампанського провулка вниз до узбережжя, фахівці також фіксували активні деформації.
Їх можна було побачити без спеціального обладнання — у дорожньому полотні утворювалися тріщини.
Небезпечні процеси фіксували навіть біля парку Шевченка
Проблема не обмежується Фонтаном.
Геологічні обстеження проводили й у парку Шевченка — на ділянці плато до спуску на пляж «Ланжерон». Там свого часу виявили окремі зони можливого розвитку небезпечних геологічних процесів із ризиком для міської інфраструктури.
Найбільш проблемною тоді називали ділянку неподалік меморіалу загиблим морякам і суднам Чорноморського морського пароплавства.
У верхній частині схилу утворилася зсувна опливина лише за кілька метрів від гранітного парапету. Фахівці попереджали, що подальший розвиток процесу міг пошкодити частину меморіалу.
Тріщини та просідання тротуарної плитки фіксували також неподалік залишків Хаджибейського замку.
Серед причин тоді називали крутизну схилу, близькість берегового обриву, перезволоження ґрунту після сильних злив та вібраційні навантаження.
Чорноморка та Люстдорф — ще дві проблемні зони
Окремо в офіційній екологічній доповіді згадувалася Чорноморка.
Через зсувні процеси під загрозою руйнування на момент обстеження перебували дачні та житлові споруди біля узбережжя.
На території пляжу «Люстдорф» фахівці водночас фіксували активні абразійні деформації — простіше кажучи, берег поступово руйнувався під впливом моря.
Чому одеські схили взагалі руйнуються
Причина не одна. Одеське узбережжя — складна геологічна система, на яку одночасно впливають море, підземні та поверхневі води, опади й діяльність людини.
Вода поступово проникає у породи та тріщини. Море підмиває нижню частину берега, а сильні зливи перезволожують ґрунт. Якщо до цього додається додаткове навантаження на верхню частину схилу або втручання у його природну структуру, стійкість може зменшуватися.
У сучасних умовах з'явився ще один фактор — вибухові та інші вібраційні навантаження. Геолог Дмитро Жданов у травні 2026 року пояснював, що вони також здатні прискорювати вже наявні процеси руйнування.
Це не означає, що кожна тріщина завтра перетвориться на зсув. Так само неможливо достовірно передбачити, яка саме ділянка обвалиться наступною без актуального інженерно-геологічного обстеження.
Однак історія 16-ї станції показує інше: старі проблемні зони не варто вважати безпечними лише тому, що протягом певного часу там не відбувалося великих обвалів.
Де варто бути особливо обережними
За сукупністю попередніх офіційних геологічних спостережень та нових даних особливої уваги потребують схили на 16-й станції Великого Фонтану, окремі ділянки 12–13-ї станцій, Дача Ковалевського, мис Великий Фонтан, окремі спуски в районі Французького бульвару та території біля парку Шевченка і Ланжерона.
Однак цей перелік не можна сприймати як актуальну «карту майбутніх обвалів»: частина офіційних геологічних даних, на яких він базується, отримана багато років тому, а стан конкретних схилів за цей час міг змінитися.
Читайте також
Одещина на межі водної кризи: що відбувається з Дунаєм, Дністром та Придунайськими озерами