Верховна Рада звільнила Юлію Свириденко з посади прем'єр-міністерки України. За час роботи на чолі уряду вона ініціювала реорганізацію Кабінету Міністрів, продовжила програми підтримки українського бізнесу та координувала виконання реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Розповідаємо, чим запам'яталася її каденція та за що її критикували.
Юлія Свириденко залишила посаду премʼєр-міністерки, яку обіймала трохи менше за рік. Розповідаємо, хто вона, що встигла зробити та за що її критикували.
Коротко про біографію
Юлії Свириденко 40 років, вона закінчила Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю «Менеджмент антимонопольної діяльності» (бакалаврат і магістратура) та «економіка та управління національним господарством» (аспірантура). Кар'єру розпочинала у приватному секторі, після чого перейшла на державну службу: працювала в Чернігівській обласній державній адміністрації, де пройшла шлях від керівниці департаменту економічного розвитку до виконувачки обов'язків голови ОДА.
На загальнодержавному рівні Свириденко працює з 2019 року. Вона була заступницею та першою заступницею міністра розвитку економіки, згодом - заступницею керівника Офісу Президента, а у 2021–2025 роках обіймала посаду першої віцепрем'єр-міністерки - міністерки економіки. Після початку повномасштабної війни координувала економічний блок уряду, відповідала за програми підтримки бізнесу, релокацію підприємств, залучення міжнародної фінансової допомоги та реалізацію політики «Зроблено в Україні». Після призначення прем'єр-міністеркою продовжила курс на підтримку українського виробництва, реорганізацію структури Кабінету Міністрів, відбудову країни та виконання реформ, необхідних для отримання міжнародного фінансування й просування України до членства в ЄС.
Призначення
17 липня 2025 Рада проголосувала за призначення нового складу Кабінету Міністрів під керівництвом Юлії Свириденко. За відповідне рішення віддали голоси 254 народні депутати.
До нового уряду увійшли: Михайло Федоров, Олексій Кулеба, Тарас Качка, Матвій Бідний, Герман Галущенко, Світлана Гринчук, Наталія Калмикова, Ігор Клименко, Оксен Лісовий, Віктор Ляшко, Сергій Марченко, Олексій Соболєв, Денис Улютін.
Реорганізація міністерств
21 липня 2025 року Свириденко почала масштабну реорганізацію центральних органів виконавчої влади: метою було скоротити дублювання функцій, оптимізувати управління та зробити державний апарат компактнішим.
1. Скорочення кількості міністерств
Якщо до зміни уряду було 19 міністрів, то після обʼєднання їх стало 13.
2. Створення великого економічного міністерства
До нього увійшли:
- Міністерство економіки;
- Міністерство аграрної політики та продовольства;
- Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.
3. Ліквідація Міністерства стратегічних галузей промисловості
Його функції передали до Міністерства оборони, яке почало відповідати також за:
- оборонно-промисловий комплекс;
- військово-промислову політику;
- авіабудування;
- космічну галузь.
4. Ліквідація Міністерства національної єдності
Воно було приєднане до Міністерства соціальної політики і отримало назву «Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України».
Свириденко називала головними цілями обʼєднання міністерств:
- концентрацію відповідальності;
- усунення дублювання функцій;
- економію бюджетних коштів;
- швидше ухвалення урядових рішень;
- підвищення ефективності роботи Кабінету Міністрів.
Також Юлія Свириденко заявила про намір провести аудит державного апарату та скоротити кількість чиновників там, де це не вплине на якість державних послуг.
Програми підтримки українського виробника
Ще на посаді Міністерки економіки Свириденко відповідала за державну програму «зроблено в Україні». На новій посаді вона розширила дію програми.
До політики «Зроблено в Україні» входить 15 інструментів підтримки бізнесу. Основні з них:
- Кредити «5–7–9%». Пільгове кредитування малого та середнього бізнесу. За два роки дії політики підприємці залучили 198 млрд грн таких кредитів.
- «Національний кешбек». Покупці українських товарів отримують кешбек за придбання продукції, виробленої в Україні.
- Компенсація 25% вартості української сільськогосподарської техніки. Фермери отримують відшкодування частини вартості техніки українського виробництва
- Компенсація 15% вартості української промислової техніки та обладнання. Поширюється на автобуси, комунальну техніку, ліфти, енергетичне обладнання та іншу продукцію українських виробників.
- Гранти «Власна справа». Мікрогранти від 50 до 250 тис. грн на відкриття або розвиток власного бізнесу. Окремо діє програма для ветеранів, де можна отримати до 1 млн грн.
- Гранти для переробних підприємств. Фінансування створення або модернізації виробництв із високою доданою вартістю.
- Розвиток індустріальних парків. Держава фінансує будівництво інженерної інфраструктури. За два роки в індустріальних парках було збудовано або будується 37 заводі.
- Гранти на відновлення підприємств. Державна програма, за якою виробничі підприємства, пошкоджені або зруйновані внаслідок російської агресії, можуть отримати до 16 млн грн на відновлення потужностей, закупівлю обладнання та створення нових робочих місць.
- Підтримка експорту через Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
- Локалізація у публічних закупівлях. Під час державних закупівель для окремих видів продукції встановлено вимоги щодо частки української складової.
За даними уряду, за перші два роки дії політики:
- 90 тисяч підприємців скористалися програмами підтримки;
- держава щороку спрямовує на них близько 35 млрд грн;
- понад 20 тисяч українців відкрили власну справу завдяки мікрогрантам;
- несировинний експорт отримав підтримку на 22,9 млрд грн;
- внесок політики «Зроблено в Україні» у зростання ВВП, за оцінкою уряду, зріс із 0,64 відсоткового пункту у 2024 році до 0,95 — у 2025 році.
Також Свириденко впровадила інші програми для бізнесу
- Програми підтримки бізнесу, що постраждав від війни («Точка опори» та компенсація воєнних ризиків). Це компенсації зарплат і ЄСВ працівникам під час вимушеного простою, а також відшкодування збитків від пошкодженого майна й частини вартості страхування воєнних ризиків.
- Продовження дерегуляції та спрощення умов ведення бізнесу. Уряд продовжив скасовувати або спрощувати застарілі дозвільні процедури й регуляторні вимоги, щоб підприємці могли швидше відкривати, вести та відновлювати бізнес.
Співпраця з іноземними партнерами
Одним із головних напрямів роботи уряду Свириденко стала відбудова України. Кабмін продовжив виконувати програму Ukraine Facility, за якою Європейський Союз виділяє Україні до 50 млрд євро на відновлення країни та проведення реформ.
Також уряд координував співпрацю зі Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком та іншими міжнародними партнерами, а державне фінансування спрямовували на відновлення житла, енергетики, транспортної інфраструктури, лікарень і шкіл.
Робота над оборонно-промисловим комплексом та збільшенням виробництва озброєння
Однією з найпомітніших змін за прем'єрства Свириденко стала реформа оборонної промисловості. Уряд ліквідував Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, а його повноваження передав Міністерству оборони.
Відтоді саме Міноборони відповідає не лише за потреби армії, а й за розвиток оборонно-промислового комплексу та виробництво зброї. В уряді пояснювали, що це дозволить швидше ухвалювати рішення, скоротити бюрократію та наростити виробництво українських дронів, ракет, боєприпасів і бронетехніки.
Крім того, продовжили діяти програми підтримки виробників озброєння та залучення інвестицій в оборонну галузь.
Продовження цифровізації державних послуг і взаємодії бізнесу з державою
За час роботи уряду Юлії Свириденко для бізнесу розширили перелік онлайн-послуг у «Дії». Підприємці отримали змогу подавати заявки на державні гранти, компенсації та інші програми підтримки через інтернет, без відвідування державних установ. Також спростили отримання окремих дозволів і продовжили переводити державні сервіси в електронний формат, щоб скоротити бюрократію, кількість паперових документів і час на оформлення послуг.
Критика
- Об'єднання міністерств. Після реорганізації Кабміну в липні 2025 року експерти критикували об'єднання Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля в одне відомство. На їхню думку, це створило занадто широкий спектр повноважень для одного міністерства та могло ускладнити управління.
- Повільна дерегуляція. Бізнес-асоціації, зокрема Європейська Бізнес Асоціація та Спілка українських підприємців, неодноразово заявляли, що темпи скасування застарілих регуляцій, дозвільних процедур і перевірок залишаються недостатніми, попри заяви уряду про дерегуляцію.
- Недостатній приплив приватних інвестицій. Попри запуск програм підтримки бізнесу та індустріальних парків, економісти зазначали, що обсяги прямих іноземних інвестицій залишаються низькими. Водночас вони визнавали, що головною причиною є повномасштабна війна та високі воєнні ризики, а не лише дії уряду.
- Проблеми з реалізацією програм підтримки. Представники бізнесу звертали увагу на складні умови отримання окремих грантів і компенсацій, тривалі строки розгляду заявок та вимоги до співфінансування, які були посильними не для всіх підприємств.
- Критика політики локалізації. Вимоги щодо мінімальної частки української складової в державних закупівлях підтримували українські виробники, однак частина економістів і міжнародних партнерів застерігала, що такі правила можуть обмежувати конкуренцію та впливати на вартість закупівель.
- Недостатня комунікація уряду. Політичні оглядачі неодноразово відзначали, що Свириденко рідше за багатьох інших членів уряду проводить великі пресконференції та публічно пояснює рішення Кабміну, через що окремі реформи отримували менше суспільного роз'яснення.
Що далі
- Зеленський анонсував перестановки в уряді. Юлія Свириденко обійматиме нову посаду: яку, поки не розголошується. Відомо, що за кожен напрямок роботи з міжнародними партнерами тепер буде відповідати окрема людина.
за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом, яка здатна реалізувати те, про що ми домовляємось на рівні лідерів і що очікує український народ, - зазначив Президент
Читайте також