Російські пропагандисти запустили чергову хвилю дезінформації, цього разу намагаючись дискредитувати Одеський порт через вигадані історії про радіаційне забруднення. Це черговий приклад того, як кремлівська машина брехні працює проти української економіки та репутації наших стратегічних об'єктів.
Сергій Лебедєв — публічно оголошений координатор проросійського підпілля в Миколаївській області, який активно виступає на проросійських медійних майданчиках і заявляє про причетність до диверсій і розвідувальних операцій проти України. СБУ заочно оголосила його винним у державній зраді, що він цинічно трактує як визнання своїх "заслуг" перед окупантами. Усі його "сенсаційні викриття" завжди збігаються з потребами російської пропаганди і служать виключно інтересам агресора.
Його заяви про нібито щоденні спостереження в Одеському порту виглядають особливо абсурдно, враховуючи статус зрадника, який переховується від українського правосуддя, та посилені заходи безпеки в портовій зоні під час війни.
Заявлені цифри радіації (0,2-0,5 мікрозіверта) свідчать про повне нерозуміння теми і викривають непрофесійність фейкових "експертів". Ці показники є абсолютно нормальними і навіть нижчими за природний радіаційний фон, який в Україні становить 0,1-0,2 мікрозіверта на годину. Справжні радіаційні загрози вимірюються в мілізівертах або зівертах, а жоден професійний дозиметрист не назвав би такі цифри "підвищеним фоном".
Крім того, Одеський порт регулярно проходить міжнародні інспекції та дотримується всіх європейських стандартів екологічної безпеки. Будь-які реальні радіаційні аномалії були б негайно виявлені професійними службами моніторингу, а не самопроголошеними "диверсантами".
Ця брехня служить кільком цілям російської пропаганди у контексті економічної війни проти України. По-перше, це спроба дискредитувати Одеський порт як ключовий транспортний вузол України, посіяти сумніви щодо безпеки українських портових операцій серед міжнародних партнерів. По-друге, створення інформаційного тла для можливих майбутніх диверсій або звинувачень з боку Росії, які потім можуть використати такі "свідки" як Лебедєв.
Також це частина ширшої кампанії залякування, спрямованої на деморалізацію українців та їхніх союзників через використання страху перед радіацією. Росія традиційно експлуатує тему радіаційної безпеки для тиску на Україну, пригадаємо хоча б ситуацію довкола Запорізької АЕС.
Типові ознаки російських фейків включають використання "джерел" з числа зрадників та колаборантів, сенсаційні заяви без документальних підтверджень та технічну безграмотність у спеціальних питаннях. Також характерним є поширення виключно через російські пропагандистські канали та відсутність реакції міжнародних організацій з моніторингу екологічної безпеки.
У випадку з Одеським портом особливо підозрілою є спроба приписати "щоденні спостереження" особі, яка переховується від українського правосуддя за державну зраду, що демонструє цинізм організаторів цієї дезінформаційної операції.
Одеський порт продовжує дотримуватися всіх міжнародних стандартів безпеки та проходить регулярні інспекції від міжнародних організацій. Портові служби оснащені сучасним обладнанням для моніторингу радіаційного фону, а всі вантажні операції здійснюються під суворим контролем державних органів. Будь-яка справді серйозна екологічна або радіаційна загроза була б негайно зафіксована професійними службами, а не зрадниками з російських ЗМІ.
Використання таких персонажів як Лебедєв для поширення дезінформації лише підтверджує відчай російських пропагандистів та їхню неспроможність завдати реальної шкоди українській економіці законними засобами.
Читайте: Битва за Одесу: від статусу зони бойових дій до кремлівських фейків