Сокровища Черного моря: одесситка создает уникальные витражи из морского стекла (ФОТО, ВИДЕО)

Одесская мастерица Екатерина Шелыгина собирает на пляжах стеклышки, отполированные морем, и составляет из них мозаики, витражи, светильники и украшения в технике Тиффани

Кожен, хто ніжився на сонячних одеських пляжах, міг віднайти сльози русалки. Так поетично називають скельця, відполіровані морськими хвилями і викинуті на берег. За легендою, русалки голосять і плачуть, коли тоне корабель і гинуть моряки, а їхні сльози перетворюються на матові скельця, які потім припливи викидають на берег. Звісно, у житті все прозаїчніше: бите скло потрапляє до моря, де його протягом декількох місяців (а то й років) шліфує течія. Таким чином природа робить гострі скалки розбитих пляшок безпечнішими. Існують навіть так звані «скляні пляжі», берега котрих буквально устелено матовим склом. Чи не найвідомішим є Glass Beach побіля міста Форт-Брегг в Каліфорнії (США).

Таким скляним пляжем залюбки прогулялася б одеситка Катерина Шелигіна. Дівчина збирає морське скло на одеських пляжах і витворює з нього ефектні вітражі, мозаїки, прикраси та світильники. Катерина скріплює скельця разом, надаючи їм різноманітні форми – будиночки, черепи, дракони, крилаті створіння, грибочки, новорічні ялинки, місяці, квіти, віночки, сфери, метелики… Всього і не перерахуєш! А щоби лампи, абажури, люстри, бра та нічники світилися по-казковому, над ними порається Дмитро Гогулинський. Разом вони працюють в майстерні Sea stained glass, вироби котрої можна віднайти майже на всіх континентах. Як створюються ці дивовижі з морського скла, 048 розпитував у Катерини Шелигіної.

Скалки, які стають коштовністю

Катерину Шелигіну морське скло оточує повсюди: у вухах – сережки зі скельцями, на руках – персні, в кімнаті – вітражні світильники, фотографії у рамках, оздоблених морським склом, дзеркало, обрамлене скельцями, викладені мозаїки на стіні. Та що казати – навіть на поштовій скриньці номер квартири господарів виведено шматочками морського скла! Посортоване скло чекає свого часу у ємностях, а на столі вже напоготові скельця, котрі мають стати частиною вітражу. Здавалося б, для hand made виробів можна було обрати будь-який матеріал, але дівчину вабило саме скло на пляжі.

Морське скло збурхувало мене весь час. Муляло, аж поки я не здогадалася, як його використовувати. А зараз маю таке враження інколи, що морське скло мене геть поневолило!

Катерина: Морське скло збурхувало мене весь час. Ходиш до моря гуляти – обов’язкового його знаходиш. Воно таке красиве! Хотілося якось його обіграти. Зробила кулончик. І все? Його ж багато! І це скло мене муляло, аж поки я не здогадалася, як його використовувати. А зараз маю таке враження інколи, що морське скло мене геть поневолило!

Спочатку Катерина створювала настінні мозаїки з морського скла, використовуючи віднайдені на пляжі шматочки скелець та кераміки замість плитки. З допомогою такого незвичного декору одеситка оздобила помешкання – панно з кольоровими абстракціями та малюнками з’явилися в коридорі, ванній та на кухні родинної оселі. Та все ж особливої видовищності матові скельця набувають у речах, де їх видно на просвіт. Таке розуміння прийшло до дівчини, коли вона тримала в руках прикрасу зі склом.

Катерина: Якось я побачила мідний перстень зі скляною кулькою. Він мені дуже сподобався, аж захотіла його собі, але платити за нього доволі великі гроші на той час бажання не було. І я вирішила дізнатися, як таке роблять. Та ще й з морського скла, а не зі звичайного, бо тоді вже я захопилася мозаїками з таких скелець. Свердлити скло для прикрас важко, а так кортіло щось зробити. І я почала гуглити – так дізналася про класичну техніку Тіффані, якій вже 200 років. Це стосується вітражів зі скла. Але знаходила купу інформації про те, як кроїти листи скла, як скріплювати, а чи роблять вітражі з морського скла – не знайшла згадок в Інтернеті. Купа інформації про різні вироби з морського скла, а про вітражі – нічого. Подумалося: може, це технологічно неможливо? Вирішила спробувати. Придбала фольгу, дістала паяльник (а я приборів боюся!). Вийшло! Першим зробила перстень, а далі лампи самі прохалися, аби їх творити. Ось так все і закрутилося, а я ж просто хотіла каблучку зі скельцем!

6 - копия

Тепер Катерина перебирає буквально кілограми морських скелець, аби знайти шматочки, які складали би пазл на вітражі. Різати скельця, підганяючи їхню форму під потрібні параметри, не хоче принципово – їй цікаво вишукувати потрібне з-поміж наявних скелець. Така собі головоломка. Та й робота такого штибу унікальніша.

На згадку про море: унікальні сувеніри та прикраси

Кожен із витворів Катерини складно відтворити знову – всі роботи направду є унікальними, адже багато залежить від форми, розміру і відтінку скелець. До того ж, майстриня використовує основи для світильників не сучасного масового виробництва, а старовинні. Людина, до котрої потрапляють вироби Катерини, можуть бути певні: їх точно омине конфуз, коли на одній вечірці дві пані приходять в однаковісіньких прикрасах.

8 - копия

Мої покупці – це люди, котрі, як і я, люблять речі, яких немає ні в кого. Часто беруть вироби на ексклюзивні подарунки, тому що другої такої речі більше ніде не знайдете.

Катерина: Мої покупці – це люди, котрі, як і я, люблять речі, яких немає ні в кого. Багато хто любить речі, які всі мають, які вони вже десь бачили. А мене завжди чіпляли ті речі, які я раніше ніколи не бачила. Тож, мої покупці – це люди, котрі люблять унікальні речі. А ще є багато людей, котрі захоплюються морським склом; часто вони живуть далеко від моря, і сприймають речі з такого скла як морський сувенір. Є люди, які вважають морське скло занадто тьмяним, або гидують, мовляв, це зі сміття зроблено, не з дорогого матеріалу. Це нормально – у кожного свої пріоритети. Значить, це не мої клієнти. Мої покупці часто беруть вироби на ексклюзивні подарунки, тому що другої такої речі більше ніде не знайдете. Якось у мене батьки обирали подарунок доньці; кажуть, що все має, світом намандрувалася, нічим не здивуєш, а ось такого ще не має. І обрали лампу та шкатулку. «От якби ще й фоторамку з морським склом!», – сказали вони мені. І я знайшла рамку з прозорими бережечками – і оздобила її, так щоби скельця на просвіт грали барвами. А рамки побачила інша людина – і захотіла дзеркало з таким обрамленням зі скелець. І це справді єдині у своєму роді речі.

10 - копия

Дівчина не любить двічі братися за виготовлення одного й того ж виробу – їй вже нецікаво витрачати свій час на повторювання. Втім, навіть якщо її вмовлять зробити подібну річ, і Катерина чаклує з паяльником в руках над схожим світильником чи каблучкою, все одно вони виходять інакшими – кожний наступний витвір під час творчого процесу видозмінюється. Тож, навіть якщо майстриня зробить ще одну фоторамку чи хатинку, це буде зовсім інша річ. Буває, Катерина втілює в життя ідеї замовника, але найчастіше влаштовує політ своїй фантазії.

Кожна нова річ, яку я роблю, стає моєю улюбленою. Кожного разу думаю: все – це я залишу собі, тому що це найкласніше, що робила. Минає день, другий – я роблю щось нове. Все – тепер ця штукенція найкрутіша.

Катерина: Найцікавішим спеціальним замовленням був зуб. Попрохали зробити його на ювілей стоматолога. І зробити його потрібно було дуже терміново. А я не вмію ліпити форму без основи, тому дуже переймалася, що вийде з цього. Але мені вдалося такий виріб утнути – і це така собі зарубка у моєму послужному списку. Сам матеріал і мої таланти омежують втілення будь-яких форм. Та й чи цікаво мені буде втілювати чужу ідею – у мене мої задуми в черзі стоять. Наприклад, давно хотіла зробити статуетці крила, як у метелика, із вітражів. Знайшла старовинний нічник із такою собі мадам – зробила їй крила. Кожна нова річ, яку я роблю, стає моєю улюбленою. Кожного разу думаю: все – це я залишу собі, тому що це найкласніше, що робила. Минає день, другий – я роблю щось нове. Все – тепер ця штукенція найкрутіша, а та попередня річ вже не здається такою класною, її можна продавати! Тож, кожна з цих ламп побувала на місці улюбленої, яку я планувала лишити собі. Отака я – не однолюб, мабуть.

Вітражні світильники – від черепів до квітів

Led-wizard, себто чарівником світлодіодів називає Катерина свого напарника – Дмитра Гогулинського. Створювати прикраси або ж шкатулки дівчина може самостійно. А ось майстерно наповнювати світильники сяйвом – справа відповідальна, і тут потрібна допомога. За допомогою світлодіодів Дмитро вміє зробити так, щоби кожне скельце здавалося коштовним камінцем.

12 - копия

Катерина: Світлодіоди дають більше свободи. З ними світло ніби флуоресціює. Зі звичайними лампочками теж гарно, але світлодіодами можна висвічувати складні форми – просвічується кожне скельце по периметру конструкції. Зі звичайними лампами світло збирається в одній точці, а краї темніші. Мій напарник Діма вміє висвітити найскладніші форми. Робить різні режими освітлення. Сенсорне увімкнення і вимкнення ламп. Діма встановлює світлодіоди в світильниках у декількох точках, підбирає теплі і холодні тони. У таких лампах скло ніби зсередини світиться. А ще діоди економніші, і ресурс у них кращий, і для екології ліпше.

Розповідаючи про світлодіодні світильники, Катерина показує люстру у своїй оселі. Виявляється, друге життя у цьому світильникові отримало не лише скло, а й каркас лампи – попередні власники вирішили позбутися старої речі, а Катерина та Дмитро підібрали і переінакшили його. Око, як приціл, вже хутко вираховує старі і нерідко старовинні речі, котрі у вправних руках перетворюються на витвори мистецтва.

14 - копия

Катерина: Староконка (Старокінний ринок, - 048) і барахолка – наше все. Постійно їх відвідую. Крім того, весь час моніторю форуми і спільноти «Віддам задарма», сама пишу оголошення, мовляв, у кого завалялися каркаси – приносьте. Тепер вдома все завалено каркасами, до яких поступово руки доходять…

Всі старі речі доводять до розуму – щось лагодять, щось перефарбовують, перебудовують. Часом, щоби втілити задум, доводиться заразом вигадувати різноманітні кріплення елементів. «Вигадуємо велосипед. Зате все ексклюзив», – посміхається Катерина.

Скло, паяльник, фольга і надлюдське терпіння

Що ж потрібно для того, аби й самому створити вітраж із морського скла? Варто роздобути паяльник, обзавестися спеціальною фольгою, знайти припій, виокремити робоче місце і увімкнути режим непробивного терпіння, адже попереду години ретельної роботи та зосередженої уваги. Для читачів 048 Катерина Шелигіна залюбки дала майстер-клас виготовлення прикраси з морських скелець.

Катерина: Технічно все це не складно виконувати. Але це копітка робота. І, звичайно, наша з Дімою гордість полягає в тому, що ми вигадуємо такі штуки, які до нас ніхто не придумував. Наприклад, із жерстяних коробок з-під чаю чи цукерок робимо казкові будиночки: фарбуємо їх, вирізаємо віконця, я роблю вітражі, Діма – під світку. Виходить такий дивовижний нічник. А можна зробити на акумуляторі, тоді цей будиночок-ліхтарик можна носити з собою.

Терпляче, сумлінно і натхненно – так працює майстриня над кожним виробом. І скільки часу витрачає на витворення однієї речі, підрахувати просто нереально.

16 - копия

Катерина: Весь мій вільний час підпорядковується цьому заняттю. Якщо я вийшла на вулицю, то, хутчіш за все, або я їду на барахолку по каркаси для ламп, або йду на море по скельця. Або прямую в крамницю по лампочки, або завітаю на пошту, аби отримати замовлені матеріали. Якщо маю вільну хвилинку, дивлюся кіно і обгортаю скельця фольгою. Їх потрібно підготувати з запасом для кожного виробу. Заздалегідь не можна знати, що треба обгорнути, скажімо, 30 скелець, бо для мозаїки їх потрібно підбирати – якісь з них не підійдуть за формою, розміром, вигнутістю, кольором. Тому я весь час працюю над поповненням запасів – ходжу на море, збираю скельця, тоді обгортаю їх фольгою. І після цього можна витворювати орнаменти. Порахувати можна лише той час, котрий йде безпосередньо на спаювання фрагментів. Абажур можна спаяти днів за три, якщо працювати по 5 годин на день. Коли вигнуті грані світильника, то складніше фрагменти збирати, довше паяти.

Спільна справа: як ідея підкорила всю родина

Гарна ідея – що той вірус: поширюються простором, осідає в розумі і засвоюється у новій голові. Захоплення Катерини морським склом підтримали члени родини. Тепер вони разом збирають скельця на морському березі, допомагають з віднайденням матеріалів. Сюжет однієї із настінних мозаїк вигадав 10-тирічний син. Хлопчик залюбки втягнувся в процес створення мозаїки. А нещодавно для шкільного ярмарку син сам спаяв квіточки із морського скла – таких виробів точно ні в кого іншого не було. Кицьки – і ті виконують свою функцію у витворенні вітражів: надихають і випробовують.

Катерина: Чоловік – свята людина. Свої гроші вкладає в моє заняття. У своєму домі проклепав дірку, щоби зробити мені витяжку, щоби було краще дихати під час паяння. Допомагає з електричними справами. Зі світлодіодними елементами порається мій напарник Діма, а зі звичайними лампочками допомагає чоловік. Він вже й сам може піти на базар і принести мені якусь стару лампу. Обговорюємо з ним ідеї. Діти допомагають скельця обгортати фольгою. І мозаїку на стінах мені діти допомагали збирати. А мама переймається, що я дихаю свинцем під час паяння; я їй пояснила, що тут нічого критично страшного немає, це не ті дози, які шкідливі. Вже змирилася і радіє, що принаймні тепер я гуляю біля моря, шукаючи скельця. Родина теж допомагає у пошуках. А завдяки котам всі речі пройшли перевірку на міцність – все падало, літало, але не побилося. Тепер після цього вироби можна довіряти навіть українській пошті. Навіть якщо на пошті коробками будуть грати у футбол – гарантія від котів вже є, все буде цілим.

18 - копия

Під дією магії морського скла: мрії та здобутки

Коли маховик творчості запущено, то перепочинку немає ні на мить – в голові рояться ідеї, які так кортить хутчіш втілити в життя. Інколи на шляху до таких творчих мрій немає жодних перепон, а іноді доводиться докласти деяких зусиль.

Катерина: Хотілося б зробити гарну люстру підвісну, але треба її добре продумати, аби не була дуже важкою. Ще кортить зробити у дверях вітражну панель з морського скла. Я вже зібрала пласке скло для цієї панелі. Це буде фон. Впаяю пляшку з насиченого синього скла, з котрої виринати зелені стеблини і квіти зі скелець. Залишилося зробити рамку, в якій панель кріпитиметься до дверей. Мрію про різнокольорове скло. У нас зустрічаються основні кольори – прозоре, зелене та коричневе. А інші відтінки дуже рідко. Мені пообіцяла приятелька привезти з італійських берегів морське скло таких кольорів, які у нас не зустрічаються. Закордоном, особливо побіля заводів та фабрик, де виготовлюють декоративні вироби, можна зустріти скельця яскраво-жовті, яскраво-червоні, і різнокольорові, де кілька кольорів перемішано. У Японії та на Гавайях у майстрів скло дуже насичених відтінків. Славнозвісні скляні пляжі в Америці та Владивостоку, наприклад, утворювалися від того, що біля фабрик на кораблі вантажили скляні вироби, а щось падало, потрапляло в море, і потім на берег вимивало скалки. Я спробувала якось пофарбувати скельця вітражними фарбами, але це не те – ефект не той, як тоді, коли скло всуціль має свій відтінок. А ще у нас з Дімою є мрія: оздобити вітражами з морського скла та світильниками різної форми якийсь атмосферний заклад – кафе, ресторан, паб, якийсь арт-простір. Мені здається, що такі вітражі виглядали б дуже доречно і круто, а Діма вміє розрахувати і змонтувати економне і ефектне освітлення. Це був би цікавий досвід.

Створення нових речей зі скелець, які свого часу розбилися, обшліфувалися в морі і тепер перетворилися на нові витвори, направду нагадує магію, силу трансформації. Зокрема, метаморфози торкаються і самої майстрині – таке заняття плекає певні риси характеру.

Що зрозуміла, так це те, що слона треба їсти по шматочку. Будь-якого розміру слон з’їдається, якщо правильно підійти до справи і їсти його по шматочку.

Катерина: Я впевнилася, що я дуже терпляча. А що зрозуміла, так це те, що слона треба їсти по шматочку. Будь-якого розміру слон з’їдається, якщо правильно підійти до справи і їсти його по шматочку. Ось ти вигадала щось і хочеш швидше побачити, як воно буде виглядати. Але треба зробити багато маленьких кроків – швидше ніяк. У тебе спина болить, здається, що це ніколи не закінчиться. А потім ти завершуєш, дивишся – це все я зробила? Можеш в серцях собі казати після всієї цієї мороки: більше ніколи! А тоді приходить нова ідея – і ти не помічаєш втоми, ні витраченого часу. Це вже як атракціон. І прикольно побачити, які гарні і пристойні речі ти можеш зробити із такого начебто непримітного матеріалу, як морське скло. Із золота і діамантів зробити коштовну річ просто, а ось спробуй із такого зробити! Дати друге життя склу, яке викинуло хвилями на морський берег.

Більше робіт Катерини Шелигіної можна побачити на її сторінці в Інстаграм

20 - копия 18301178_2291714581053768_5880677486715713568_n - копия - копия 18318258_1461201657273451_1298710005_o - копия LOoTFWvG2AYэззш
Автор
( 0 оценок )
Актуальность
( 0 оценок )
Изложение
( 0 оценок )

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Основной принцип - «посетил - отпишись». 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

 Комментарии предназначены для общения и обсуждения , а также для выяснения интересующих вопросов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама, заявления, связанные с деятельностью компании.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Автор
0/12
Актуальность
0/12
Изложение
0/12
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать