Опис:

«Моєму рідному місту присвячується…», — звучить на самому початку  вистави. Це — історія про Одесу, яку ми всі любимо і бережемо в своєму серці, навіть коли живемо на іншому кінці світу. На сцені відтворено атмосферу Одеси 70–80-х років минулого століття.

 

Історію одного старого одеського будинку розповідає зі сцени Стасік Остапчук, який, за твердим переконанням його матері Лєни Остапчук, неодмінно мав стати «майбутнім геніальним скрипалем», а наразі він — звичайний одеський хлопчисько 12 років.

 

Мешканці будинку живуть одною великою сім’єю, розділюючи радісні і сумні події один одного.                                               

 

Приміром, дорослий вже син Марії Іванівни Андрій одружуватись збирається. Але ж це їхня спільна дитина! Його ростили, виховували всі разом, тож сусідам не байдуже, хто буде Андрієвою обраницею.

 

Коли ж загроза нависла над їхнім старим будинком, всі, як один, кинулися на порятунок.

 

Чуття єдиної родини, унікальний гумор, відкритість та щирість у світосприйнятті, у ставленні до людей, до життя — все це об’єднує сусідів в братство, ім’я якому — одесити.

 

В 2015 р. театр показав виставу «Місто мого дитинства» на IX театральному фестивалю HOMO LUDENS у Миколаєві і отримав декілька нагород фестивалю: приз глядацьких симпатій, «за акторський ансамбль», «за кращий акторський дует» (народна артистка України Ольга Равицька і актор Богдан Паршаков). Крім того, Герман Галушкевич, учень ЗОШ Софії Русової, який був наймолодшим учасником фестивалю, отримав приз «Надія HOMO LUDENS».